Спецпроект

З книгою Орхана Памука в турецький музей пускають безкоштовно

В турецький музей пускають безкоштовно з книгою турецького лауреата Нобелівської премії з літератури Орхана Памука "Музей невинності".

Про це пише gazeta.ua.

Музей невинності розташований в турецькому місті Стамбул. Письменник створив музей з власної ініціативи. Безкоштовних вхід може отримати одна людина і тільки один раз з книгою. На одній з її сторінок ставлять печатку. 

Перекладач цієї книги на українську мову Олесь Кульчинський розповыв, що вхід в турецький музей коштує 15-20 доларів. У будівлі продають книгу "Музей невинності" перекладену українською мовою.

"Книгу "Музей невинності" перекладали на українську разом з колегою. Впоралися за чотири місяці. Український переклад вийшов другий у світі після німецької версії. І то німецький вийшов раніше, тому що німцям дали електронну версію. Переклали раніше за російську версію і на рік раніше англійської ", - розповів Олесь Кульчинський.

Олесь Кульчинський переклав українською п'ять книг Орхана Памука - це "Музей невинності", "Стамбул: спогади про місто", "Чорна книга", "Біла фортеця" і книга "Сніг". Перекладач розповів, що найскладнішою книгою для перекладу виявилась "Чорна книга". Переклав її за вісім місяців.

"Книга пов'язана з різними сектами, описує секту Левитів. Доводилося переводити її ночами і коли перекладаєш, переймаєшся тим, що там написано. Спочатку ставало навіть страшно", - розповів Олесь Кульчинський. Він додав, що турки не читають книги Орхана Памука через те, що вони складно написані.

"Коли в Туреччині спілкувався з місцевими, то вони розповідали, що не читають Орхана Памука за те, що він їм складний. В його книгах досить заплутаний синтаксис", - розповів Олесь Кульчинський.

Музей невинності знаходиться в самому центрі стамбульського району Джіхангір. Турки називають його "загубленим світом". Експозиція присвячена повсякденному життю звичайних людей з 1950 по 2000 роки. У музеї показані речі, які Памук збирав протягом кількох десятиліть. Більшу частину з них він придбав в антикварних крамницях Стамбула.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.