Спецпроект

З книгою Орхана Памука в турецький музей пускають безкоштовно

В турецький музей пускають безкоштовно з книгою турецького лауреата Нобелівської премії з літератури Орхана Памука "Музей невинності".

Про це пише gazeta.ua.

Музей невинності розташований в турецькому місті Стамбул. Письменник створив музей з власної ініціативи. Безкоштовних вхід може отримати одна людина і тільки один раз з книгою. На одній з її сторінок ставлять печатку. 

Перекладач цієї книги на українську мову Олесь Кульчинський розповыв, що вхід в турецький музей коштує 15-20 доларів. У будівлі продають книгу "Музей невинності" перекладену українською мовою.

"Книгу "Музей невинності" перекладали на українську разом з колегою. Впоралися за чотири місяці. Український переклад вийшов другий у світі після німецької версії. І то німецький вийшов раніше, тому що німцям дали електронну версію. Переклали раніше за російську версію і на рік раніше англійської ", - розповів Олесь Кульчинський.

Олесь Кульчинський переклав українською п'ять книг Орхана Памука - це "Музей невинності", "Стамбул: спогади про місто", "Чорна книга", "Біла фортеця" і книга "Сніг". Перекладач розповів, що найскладнішою книгою для перекладу виявилась "Чорна книга". Переклав її за вісім місяців.

"Книга пов'язана з різними сектами, описує секту Левитів. Доводилося переводити її ночами і коли перекладаєш, переймаєшся тим, що там написано. Спочатку ставало навіть страшно", - розповів Олесь Кульчинський. Він додав, що турки не читають книги Орхана Памука через те, що вони складно написані.

"Коли в Туреччині спілкувався з місцевими, то вони розповідали, що не читають Орхана Памука за те, що він їм складний. В його книгах досить заплутаний синтаксис", - розповів Олесь Кульчинський.

Музей невинності знаходиться в самому центрі стамбульського району Джіхангір. Турки називають його "загубленим світом". Експозиція присвячена повсякденному життю звичайних людей з 1950 по 2000 роки. У музеї показані речі, які Памук збирав протягом кількох десятиліть. Більшу частину з них він придбав в антикварних крамницях Стамбула.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.