Спецпроект

Мавзолей Леніна в Москві відремонтують вперше за 80 років

Мавзолей Леніна на Красной площі в Москві буде закритий до 30 квітня 2013 року. Причиною тому стануть масштабні ремонтні роботи, яких не було більше 80 років.

Про це пише Новый регион.

Доступ в Мавзолей припинили ще у вересні, і спочатку було оголошено, що він не відкриється для відвідувачів до 31 грудня цього року. Однак термін ремонтних робіт у Мавзолеї вирішено продовжити після ретельного вивчення стану будівлі.

Комплекс "Мавзолей", що включає усипальницю і дві прибудовані пізніше трибуни, простояв без капремонту понад 80 років. Лише в 1973 році, за словами представника ФСТ, було оновлено зовнішнє оформлення трибун. Між тим, через те, що Мавзолей будувався в кілька етапів, між його частинами з часом почалися процеси деформації, які, спричинили, зокрема, порушення гідроізоляції будівлі.

Зведена усипальниця, як відомо, на тому місці, де раніше був рів, засипаний після війни 1812 року. Зараз грунт просів, і південно-східна частина мавзолею отримала крен. Очікується, що на час проведення робіт будову накриють спеціальним куполом, під який будуть закачувати тепле повітря. Вождя пролетаріата перевозити на час ремонту в інше місце не планують.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.