Спецпроект

Пушкінський музей і Большой театр хочуть власний вхід у метро

Департамент культури Москви просить побудувати додаткові переходи в метро від театрів, музеїв та бібліотек.

Про це пишуть Известия.

Екс-керівник інституту Генплану Москви, Сергій Ткаченко, стверджує, що вихід до Музею образотворчих мистецтв ім. А.С. Пушкіна - закладений в затвердженій у 2011 році концепції освоєння підземного простору під цією установою.

"Згідно з документом, вихід з метро "Кропоткинская" може бути продовжений і з'єднаний з підземними приміщеннями музею", - пояснив він. За його словами, власним спуском до однойменної станції може обзавестися і Третьяковська галерея.

Наразі московська влада ідею розвиває і хоче додати до списку культурних закладів, які матимуть прямі входи до метро, ще й Большой театр та Російську державну бібліотеку. В Большом ініціативу не оцінили, сказавши, що їм це непотрібно.

Зате в Російській державній бібліотеці ідеї департаменту культури підтримали. У прес-службі РГБ пояснили, що окремий вхід в метро може увійти в проект нової будівлі бібліотеки, яке планується до споруди.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.