Спецпроект

Музей жінок ОАЕ відкритий для відвідувачів в Дубаї

Музей, цілком присвячений ролі жінок в історії ОАЕ і їх дійсності, відкрився в Дубаї.

Про це пише Обозреватель.

Музей розташований в районі Дейра недалеко від "золотого" ​​ринку, і таке місце розташування не випадкове. "Я народилася і виросла в цьому районі, але зараз вже ніхто не пам'ятає, як він виглядав раніше. Зараз це просто ринок. Тут відчувається дух минулого, який чекає, щоб хтось встановив з ​​ним зв'язок", - зазначила засновниця музею, Рафія Обаїд Губаш, яка займалася його створенням протягом п'яти останніх років.

Серед експонатів - традиційні прикраси жінок ОАЕ, кухонне начиння, парфуми і косметика, художні роботи, що допомагають уявити, як виглядало і виглядає зараз приватне життя еміратських жінок. У музеї можна побачити рідкісні фотографії та документи, що свідчать про роль жінок у політичному житті з самих національних витоків. Завдяки виставленим в музеї паспортам можна простежити, як еволюціонувала роль жінки в ОАЕ - від домогосподарки до "лендлорда" (володаря власності).

"Еміратські жінки активні у всіх сферах життя. Вони створюють власний бізнес, беруть участь в угодах з нерухомістю з 1950-х років, а також відіграють важливу соціальну і політичну роль, виховуючи лідерів країни. Вони залучені абсолютно в усі сфери життя", - зазначила Губаш . У музеї також відкрито магазин сувенірів і духів, якими традиційно користуються арабські жінки. Музей працює з суботи по четвер з 9 ранку до 8 вечора. Вхідний квиток обійдеться в 20 дирхамів (близько US $ 5).

У музею непогані перспективи - наприклад, у В'єтнамі аналогічний музей жінок став найбільш відвідуваним музейним закладом 2012 року.

Європейським жінкам також присвятили музей.

Теми

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.