Спецпроект

Музей Маяковського не дорахувався 52 експонатів

З московського музею Маяковського пропали 52 експоната. Серед зниклих раритетів - особисті речі поета (окуляри, свічник і ін), а також роботи Олександра Родченко (радянського живописця, скульптора, графіка, фотографа, художника театру і кіно).

Про це пише novostimira.com.

Результати перевірки музею Мінкультом трирічної давності були піддані розголосу тільки зараз, коли експозицію зібралися закривати на ремонт.

За словами Світлани Стріжневой, директора музею Маяковського, два предмети були виявлені в одній із зарубіжних колекцій, їх вдалося повернути на батьківщину. Інші 50 зниклих експонатів досі числяться в списку безповоротно загублених.

Всього фонди музею налічують близько 50 000 раритетних предметів, здебільшого - книги, плакати початку століття і газетні вирізки.

Зараз керівництво сховища розглядає питання про перенесення дати початку ремонту на більш пізній термін (імовірно, 2014 рік), через те, що поки не створені гідні умови для зберігання експонатів на час закриття експозиції.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.