Спецпроект

МУЗЕЙ СТУСА ПЕРЕЇЗДИТЬ ІЗ ГОРЛОВКИ У ДОНЕЦЬК

20 грудня в Донецькій обласній універсальній науковій бібліотеці ім. Крупської урочисто відкриється літературний музей Василя Стуса.

Про це пише 062.ua.

Приміщення, де буде розміщуватися музей українського поета-правозахисника, об'єднало дві експозиції - Тараса Шевченка і Василя Стуса.

Основою колекції будуть експонати Донбаського історико-літературного музею Стуса: його листи, фотографії, особисті речі поета. Безумовно, особливе місце в експозиції займає друкована спадщина поета. Крім цього, в музеї будуть виставлені видання досліджень літературознавців, наукові статті, твори письменників кола Стуса.

На церемонії відкриття музею очікується присутність сина поета Дмитра Стуса, директора Національного музею Тараса Шевченка та сестри Марії Стус, а також соратників і друзів українського правозахисника.

Раніше музей Стуса розміщувався в Горлівці, де поет працював педагогом в одній з місцевих шкіл. Завідував музеєм ентузіаст Олег Федоров, який, до речі, також був його організатором. Але в минулому році чоловік заявив про істотне погіршення здоров'я і попросив обласну владу прийняти на баланс його дітище. 

Музей отримає бюджетне фінансування.

Василь Стус з'явився на світ 6 січня 1938 року в селі Рахнівка Вінницької області. Його родина збідніла під час колективізації і перебралася в Донецьку область.

Все життя Стус активно боровся проти реставрації культу особи за що неодноразово був судимий. 12 січня 1972 він був заарештований з низкою інших українських дисидентів. Суд засудив його до п'яти років табірного ув'язнення в Мордовії та двох років заслання в Магаданській області.

На початку 1980 року правозахисника знову затримали: на цей раз він отримав 10 років примусових робіт і 5 років заслання.

Помер 4 вересня 1985 року. Після його смерті вірші та переклади, написані ним в останні роки, родичам не повернули.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.