Оновлено веб-проект "Карти міст" - з оцифрованими міськими планами

Центр міської історії Центрально-Східної Європи оновив електронну колекцію оцифрованих мап у рамках проекту "Карти міст".

Веб-проект "Карти міст" створено з метою публікації та опрацювання цифрових копій планів міст із регіону Центрально-Східної Європи. Із залученням можливостей цифрових технологій старі мапи публікуються он-лайн через сервіс Google Maps.

Проект надає доступ до колекції картографічних матеріалів з приватних колекцій, архівів та бібліотек. Важливою складовою проекту є здійснення сканування оригінальних аркушів карт та демонстрація можливостей використання оцифрованих матеріалів у галузі гео-просторових гуманітарних наук.

Опрацювання графічного зображення карт і планів відкриває нові перспективи для дослідження міста через призму багаторівневих нашарувань історії, відображених на мапах різного періоду. Проект зосереджується на дослідженні видозміни міського простору в часі, соціотопографії та "культурній історії" картографування міст.

Пріоритетними для аналізу є дільниці та окремі об’єкти, які трансформувалися або повністю зникли з сучасної карти міста.

На даному етапі розвитку проекту "Карти міст" відбувається опрацювання планів Львова та розширення географії проекту на інші міста України. Іде пошук партнерів із метою публікації нових карт та планів міст регіону Центрально-Східної Європи.

Веб-проект "Карти міст" почав діяти у 2008 році, коли за допомогою сервісу Google Maps опубліковано перший план  Львова з колекції Ігора Котлобулатова та отримано дозвіл на розміщення на сайті оцифрованих копій мап з колекцій Військового архіву (Kriegsarchiv) та Австрійської Національної Бібліотеки у м. Відні.

З того часу завдяки співпраці з архівами, бібліотеками та приватними колекціонерами на сайті розміщено 14 колекцій з 90-ма старими планами, на яких зображено 19 міст, розташованих на території сучасних України та Польщі. 

Один з основних результатів діяльності проекту  - зібрання найбільшої он-лайн колекції планів міста Львова, які хронологічно охоплюють період від 1770 по 1977 рр.

Робочі мови проекту - українська та англійська. Інші мови підтримуються тільки частково.

Проект розрахований на студентів, науковців-урбаністів, дослідників, краєзнавців, туристів та широку Інтернет аудиторію.

Читайте також: "Львів пострадянський: топографія міста, про яке не хочуть знати"

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.