Спецпроект

У Сімферополі відкриють "Музей української вишивки" імені Віри Роїк

У Сімферополі на базі Кримського етнографічного музею 14 грудня відбудеться відкриття Музею української вишивки імені Віри Роїк.

Про це пише Крымское информационное агентство з посиланням на прес-службу Міністерства культури АР Крим. 

Музей задуманий в рамках програми створення нових експозиційних брендів на основі зібраних колекцій і включає три виставкові майданчики. У тому числі: меморіальну кімнату Віри Роїк, яка ознайомить з біографією, творчістю і громадською діяльністю майстрині, змінну експозицію робіт сучасних кримських вишивальниць - учениць Віри Роїк та майстринь вишивки в різних техніках та матеріалах, а також зал "Історії української вишивки", де вперше буде показано весь процес старовинного виробництва тканини в домашніх умовах і перетворення її у готовий виріб.

При цьому на базі музею будуть проводитися заняття зі студентами-істориками, дизайнерами, етнографами, а також організовані майстер-класи з навчання вишивці та обміну досвідом.

Постанову про створення Музею української вишивки імені Героя України, заслуженого майстра народної творчості України Віри Роїк було прийнято на пленарному засіданні сесії Верховної Ради Криму 18 травня 2011 року.

Віра Роїк (1911-2010) - народилася в Полтавській області. У Криму жила з 1952 року. Була відомою збирачкою і берегинею народної вишивки, членом різних організацій, вишивальниця. Роботи Віри Роїк експонуються в 40 музеях різних країн світу.

Теми

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.