Спецпроект

АНОНС: Музей Івана Гончара запрошує на вечорниці

У столичному Музеї Івана Гончара сьогодні відбудуться вечорниці на Андрія.

Про це повідомляє Укрінформ з посиланням на дирекцію музею.

"Андріївські вечорниці - свято неодруженої молоді - відбувалися найчастіше напередодні, увечері 12 грудня, а подекуди й на самого Андрія - 13 грудня. Головними мотивами свята були ворожіння на майбутню долю та обряд кусання Калити. Ворожінням займалися переважно дівчата; вони ж гуртом і випікали Калиту (сонцеподібний корж з діркою посередині). Його підвішували на стрічці, і кожний хлопець, під'їжджаючи на коцюбі, мав спробувати відкусити від нього шматок. При цьому присутні намагалися розсмішити "пана Коцюбинського" і, якщо засміється, "писали" сажею по обличчю. Цього вечора парубоцька ватага робила "шкоду" тим господарям, які не відпускали дівчат на гуляння", - розповідається про цікаву традицію у прес-релізі.

 

Музей, що знаходиться на вулиці Лаврській, склав різноманітну програму, аби відвідувачі відчули всю особливість цього свята. Це майстер-класи (18:30- 20:00) з ліплення вареників, вив'язування традиційних українських жіночих головних уборів, виплітання українських жіночих зачісок, "гуляння макогона у макітрі з маком" від Петра Гончара, "під'їжджання на коцюбі від "пана Калитинського" - Сашка Лірника, випробовування для парубків танцями від гурту "Баламути". А також - ворожіння на дівочу долю від гуртів "Рожаниця" та "Кросна" (19:30-20:30), кусання калити і казки від Сашка Лірника (20:30-21:00). Забава, танці, гостина розпочнуться о 21:00.

"Кличемо вас на вечорницях гуляти, Андрія справляти, на дівочу долю ворожити, щоб в дівках не ходити. Ще й на коцюбі стрибати - Калиту кусати", - припрошують організатори свята.

Теми

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.