Спецпроект

Харківських істориків запросили до тюрми. ФОТО

Тюремний музей в Харкові "приймав госте". Історики "обмінялися досвідом" зі співробітниками музею Холодногірської колонії Харкова (№ 18).

Про це пишуть "Коментарі. Харків".

 

Історикам продемонстрували експонати, які ретельно збиралися протягом багатьох років. Подарунки гостей, фотографії, документи та діорами охоплюють історію з катерининських часів до наших днів.

"Музей створений в 2004 році. Колекція весь цей час постійно поповнювалася", - повідомив начальник Холодногірської колонії № 18 Марк Маркін.

Не раз музей колонії відвідували відомі спортсмени, радянські актори та зірки популярних серіалів. Гітара, подарована Юрієм Нікуліним, займає почесне місце в колекції музею.

Кайдани з колекції тюремного музею

Несподіваною стала знахідка кайданів засланих. Їх начальник колонії вважає одним з найважливіших експонатів колекції. "Робітники копали фундамент", - розповідає Марк Маркін, - "раптом лопати наткнулися на щось металеве. Виявилося, що це кайдани кінця XIX - початку ХХ століття".

Заклад багато разів міняв свій профіль, бачив у своїх стінах відомих людей не тільки в якості гостей, але і політичних у своїх камерах. 

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.