На Волині перепоховали 747 мирних людей, розстріляних у 1941 році

Останки 382 цивільних осіб, розстріляних у часи Другої світової війни, урочисто перепоховали на міському кладовищі міста Володимир-Волинський 30 листопада 2012 року.

Про це повідомляє прес-служба громадського об'єднання "Союз "Народна пам'ять".

"Останки розстріляних мирних жителів випадково знайшли археологи під час дослідження фундаменту замка короля Казимира Великого, пам’ятки національної архітектури Х століття, - повідомив начальник відділу культури і туризму Луцького міськвиконкому Андрій Шоцький, -  Це сталося у 2011 році. Саме тоді були знайдені перші рештки розстріляних людей".

Під час подальших розкопок, які проводилися у 2011 та 2012 роках спільно з польськими археологами,  в кількох поховальних ямах було знайдено загалом останки 747 осіб, у тому числі – літніх людей, жінок  та дітей.

"Оскільки поховання масове, його можна пов’язати з розстрілами 1941 року перед наступом німецьких військ", - сказав Шоцький.

"Ми стали свідками урочистого перепоховання майже чотирьохсот мирних жителів, розстріляних, очевидно, в  1941-1942 роках, - розповів  відповідальний секретар урядової міжвідомчої комісії у справах увічнення пам’яті жертв війни і політичних репресій Ярослав Жилкін. -  148 осіб було поховано за кошти державного бюджету в рамках виконання нашої програми [пошуку та перепоховання жертв війни]".

За переказами місцевих мешканців, біля замку під час війни дійсно проводилися масові розстріли. Окрім того, поруч колись стояла будівля, у якій розміщувалася спочатку царська в’язниця, потім тюрма НКВС, а під час війни - гестапо.  

За попередніми версіями, знайдені люди були розстріляні орієнтовно у 1941-1942 роках.

Гільзи від патронів, знайдені на місці розкопок, датовані 1941 роком. Це 9-міліметрові пістолетні гільзи німецького та польського виробництва. Окрім того, було знайдено також декілька гільз калібру 7,62 міліметри радянського виробництва, виготовлені у 1930-х - на початку 40-х років.

Пізніше 1941 року гільз немає, пояснили археологи. Серед знахідок, що виявлені поруч із загиблими – монети, ґудзики, зубні протези, зубні щітки, ножі, та навіть срібний годинник у позолоті швейцарського виробництва.

За словами Шоцького, це вже друге перепоховання закатованих. Перші 365 осіб  було поховано напередодні.

На жаль, ані національну приналежність, ані особи загиблих встановити на даний час не вдалося. Заупокійна служба за загиблими була відправлена у чотирьох релігійних конфесіях.

На церемонії були присутні представники керівництва області й міста, представники Державної міжвідомчої комісії у справах увічнення пам’яті жертв війни і політичних репресій при Кабінеті міністрів України, а також представники Ради охорони пам’яті боротьби та мучеництва Республіки Польща та громада міста.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.