На Одещині перепоховали воїнів Червоної армії. ФОТО

На меморіалі Слави в селі Іллінка Біляївського району Одеської області урочисто перепоховали сімох червоноармійців, знайдених у цій місцевості. Встановити їхні імена неможливо, оскільки попереднє поховання сплюндровано "чорними археологами".

Церемонія відбулася в рамках виконання бюджетної програми Державної міжвідомчої комісії у справах увічнення пам’яті жертв війни і політичних репресій, повідомляє прес-служба ВГО "Союз "Народна пам'ять".

"Сьогодні ми стали свідками перепоховання бійців Червоної Армії і разом з тим – відданої нашим захисникам шани і памяті, - зазначив  заступник голови ОДА Дмитро Волошенков. - Присутність на церемонії учнів Іллінської школи говорить про правильний підхід до виховання молоді та продовження наших традицій".

 

Знайдені бійці Червоної Армії, ймовірно, загинули під час оборони Одеси від нацистів у 1941-му. Оборонна операція військ Окремої Приморської армії та Чорноморського флоту  тривала 72 дні. Радянські війська, що обороняли місто, стримували значні сили німецько-румунських військ, завдавши їм значних втрат.

Костусєв привітав одеситів плакатами з румунськими окупантами. ФОТО

Оборона міста давала можливість Чорноморському флоту впродовж другої половини 1941 року контролювати всю акваторію Чорного моря.

Місцеві жителі розповіли, що радянські бійці були знайдені ще наприкінці 1990-х років так званими "чорними копачами” під час несанкціонованих земляних робіт у лісосмузі. Останки перепоховали у стихійні могили, які ніяк не позначили.  

Всі фото: ВГО "Союз "Народна пам'ять"

На жаль, встановити особи знайдених солдатів неможливо. Особисті речі та інші предмети, які могли б вказати на особи загиблих, очевидно, були вкрадені мародерами.

Під час ексгумації поруч з останками були знайдені лише стріляні гільзи набоїв до радянської гвинтівки Мосіна, а також – залишки протигазу та зіпсована іржею сірничниця.

"Це перше з трьох запланованих на найближчий час в Одеській області поховань радянських солдатів, що відбувається за рахунок бюджетної програми пошуку та перепоховання воїнів, - повідомив Олег Захаров, представник ТОВ "Спеціалізована установа "Військові меморіали", що виступало генеральним підрядником робіт. 

За словами Захарова, роботу з пошуку солдатів, перепоховань, впорядкування місць поховань підтримує Міністерство регіонального розвитку.

"Приємно, що керівництво області йде назустріч у питаннях увічнення та збереження пам’яті про загиблих, - зазначив відповідальний секретар Державної міжвідомчої комісії у справах увічнення пам’яті жертв війни і політичних репресій Ярослав Жилкін. - Одеська область є одним із центрів пошукового руху та воєнно-історичної роботи в Україні".

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.