У заповіднику "Битва за Київ" біля Межигір'я з'явився важкий танк. ФОТО

Експозиція під відкритим небом Національного музею-заповідника "Битва за Київ у 1943 р." поповнилась новим експонатом - 48-тонним важким танком ИС-3.

Про це повідомляє прес-служба заповідника.

Дирекція музею виносить подяку начальнику Генерального штабу Збройних сил України генерал-полковнику Замані В.М., а також місцевим чиновникам.

ИС-3 - радянський важкий танк часів Другої світової війни, запущений в серійне виробництво в останні її дні, тому він не встиг взяти в ній участь.

Танк прибув у заповідник не своїм ходом

Індекс "3" позначає третю серійну модель важких танків серії "Йосип Сталін" (1943-1953 рр.).  За характерну форму лобової частини корпуса танкісти називали ИС "щукою". Створення цього танку почалось наприкінці літа 1944 року.

 Аналогічний ИС-3 із Національного університету оборони в Києві. Фото: relicfinder.info

Саме ці бойові машини в кількості 52 штук 7 вересня 1945 року прийняли участь в Берлінському параді союзних військ на честь перемоги в Другій Світовій війні у складі частин Червоної Армії. Цей танк дуже вразив західних союзників СРСР.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.