Спецпроект

До Москви привезли виставку, присвячену міфу про Чарлі Чапліна

До московського Мультимедіа Арт Музею привезли виставку про людину, завдяки якій "в XX столітті кінематограф став мистецтвом" - Чарлі Чапліна. Таке визначення актор, сценарист і режисер отримав в 1972-му році, коли його нагороджували почесною статуеткою "Оскар" за внесок у розвиток кіно.

Про це пишуть РИА-новости

На виставці представлено дві сотні фотографії з приватних архівів та архівів кінокомпаній, афіші та обкладинки журналів, кінокадри, що дають уявлення про його найзначніші роботи і перші короткометражки, і рідкісна сімейна хроніка, яка дозволяє наочно переконатися, що світ маленького бродяги в капелюсіі з кумедними вусиками був куди більше звичного екранного образу.

Створював експозицію Сем Стурдза, директор Музею Д'Елізе в Лозанні - той самий, що робив тут же, в Мамма, виставку "Фелліні Гранд-парад". Черговість насправді була іншою, розповів куратор виставки: спочатку з'явилася про Чарлі Чапліна, вперше показана в Парижі, а потім, як продовження теми кіно - посвята майстру італійського неореалізму.

Експозиція, яка охоплює всі періоди творчості Чапліна, побудована не хронологічно, а тематично - перший зал, де розмістилася виставка, поділений на розділи "Створення персонажа", "Слава", "Хореографія руху" і "Чаплін за роботою".

Друга частина експозиції, що наближається до Чапліна-особистості, складається з тем "Переконання" і "Мова".

Перша виставка розповідає про політичні і суспільних поглядах Чапліна, що відбилися в кіно і на від'їзді з США, друга - про стосунки актора зі звуковим кіно і про те, як його герой заговорив і заспівав. Сталося це далеко не відразу: з появою звуку Чаплін довго не відходив від звичної манери і тільки у фільмі "Великий диктатор" глядачі вперше почули його голос.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.