Вийшов 16-ий том "Літопису УПА" - з листами командирів

У Рівному презентували 16-й, епістолярний том "Літопису УПА". Чергова книга з історії повстанського руху містить більше тисячі сторінок листування лідерів ОУН і УПА Волині і Полісся 1944-1954 років.

Про це повідомляє Радіо Свобода.

Упорядники використали документи з фондів Галузевого державного архіву СБУ, управління СБУ в Рівненській області та Рівненського обласного краєзнавчого музею.

Листи провідників ОУН-УПА Романа Шухевича, Василя Кука, Дмитра Клячківського, Якова Бусла, Василя Галаси, крайових провідників Михайла Захаржевського, Івана Литвинчука та інших раніше не були ідентифіковані, адже були підписані іменними або цифровими псевдонімами.

Упорядники-археографи – кияни Володимир Ковальчук та Валерій Огороднік – розшифрували імена авторів. Тут вміщено і 5 листів повстанського художника Ніла Хасевича (досі документами про Хасевича були лише виготовлені ним листівки та екслібриси).

Листівки, плакати й екслібриси Ніла Хасевича. ФОТО

Усі листи торкаються подій та історії на території Волині. Лаконічна конспіративна переписка, тим не менше, без ретуші реєструє обставини повоєнної доби, коли УПА пішла в глибоке підпілля, продовжуючи боротьбу на окупованій радянськими військами території.

"Документи висвітлюють реакцію повстанських керівників на радянські реалії, політичну ситуацію у світі, власне відтворюють дух епохи і тверезе, без будь-яких ілюзій, бачення повстанцями майбутньої боротьби", - зазначив один з ініціаторів презентації, доктор історичних наук Володмир Борщевич.

"Важливість книги ще й у тому, що в листах, окрім сухої розпорядчої інформації, висловлюються особисті думки лідерів УПА і зачіпаються дискусійні питання, - додав організатор презентації Олександр Лащук. - Важливо, що події описуються в реальному часі тих років і таким чином читач може поглянути на історичні факти наче зсередини партизанської боротьби. Ми разом із громадськими організаціями плануємо розповсюдити збірку по навчальних закладах та бібліотеках задля поширення правди про героїку повстанської боротьби".

Деякі з листів командирів УПА читайте у сканах на "Історичній Правді"

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.