Вийшов 16-ий том "Літопису УПА" - з листами командирів

У Рівному презентували 16-й, епістолярний том "Літопису УПА". Чергова книга з історії повстанського руху містить більше тисячі сторінок листування лідерів ОУН і УПА Волині і Полісся 1944-1954 років.

Про це повідомляє Радіо Свобода.

Упорядники використали документи з фондів Галузевого державного архіву СБУ, управління СБУ в Рівненській області та Рівненського обласного краєзнавчого музею.

Листи провідників ОУН-УПА Романа Шухевича, Василя Кука, Дмитра Клячківського, Якова Бусла, Василя Галаси, крайових провідників Михайла Захаржевського, Івана Литвинчука та інших раніше не були ідентифіковані, адже були підписані іменними або цифровими псевдонімами.

Упорядники-археографи – кияни Володимир Ковальчук та Валерій Огороднік – розшифрували імена авторів. Тут вміщено і 5 листів повстанського художника Ніла Хасевича (досі документами про Хасевича були лише виготовлені ним листівки та екслібриси).

Листівки, плакати й екслібриси Ніла Хасевича. ФОТО

Усі листи торкаються подій та історії на території Волині. Лаконічна конспіративна переписка, тим не менше, без ретуші реєструє обставини повоєнної доби, коли УПА пішла в глибоке підпілля, продовжуючи боротьбу на окупованій радянськими військами території.

"Документи висвітлюють реакцію повстанських керівників на радянські реалії, політичну ситуацію у світі, власне відтворюють дух епохи і тверезе, без будь-яких ілюзій, бачення повстанцями майбутньої боротьби", - зазначив один з ініціаторів презентації, доктор історичних наук Володмир Борщевич.

"Важливість книги ще й у тому, що в листах, окрім сухої розпорядчої інформації, висловлюються особисті думки лідерів УПА і зачіпаються дискусійні питання, - додав організатор презентації Олександр Лащук. - Важливо, що події описуються в реальному часі тих років і таким чином читач може поглянути на історичні факти наче зсередини партизанської боротьби. Ми разом із громадськими організаціями плануємо розповсюдити збірку по навчальних закладах та бібліотеках задля поширення правди про героїку повстанської боротьби".

Деякі з листів командирів УПА читайте у сканах на "Історичній Правді"

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.