Спецпроект

У Луганську музей універу відзначив ювілей. ФОТО

Музей Луганського національного університету імені Тараса Шевченка зібрав 7000 зоологічних експонатів і відзначив 40-річний ювілей.

Про це пишуть Комментарии: Луганск.

У цьому році музею ЛНУ виповнилося 40 років, однак працівники, студенти та випускники вузу починали збирати унікальний на сьогодні музейний фонд експонатів ще з 1923 року. 

У перші роки свого існування зоологічна колекція музею розміщувалась у двох шафах навчальної аудиторії Кабінету зоології. У часи, коли Луганський (Ворошиловградський) педагогічний інститут мав тільки один навчальний корпус, нечисленні експонати музею розміщувалися в шафах у двох навчальних аудиторіях Кафедри зоології. У тодішньому музеї була широко представлена ​​місцева фауна, але були й південні види: страус, папуги, фламінго.

Експонати музею 

У сучасній експозиції представлені хохуля, вухатий їжак, лисиця-корсак, перев'язка, дикий кіт, валлабі, барс, кілька гірських форм барана, сітчастий пітон, кінорінх, птах-носоріг, ему, пугач, гриф, дрохва, стрепет, беркут, гриф, декілька видів пінгвінів і інші. Серед колекційних зразків, які становлять найбільшу цінність, слід назвати досить багату колекцію більшості видів хребетних фауни Донбасу.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.