Спецпроект

Зниклий харківський танк переїхав до музею військової техніки у Вишгород

Міноборони України офіційно прокоментувало інформацію про зникнення танка, який чверть століття простояв на постаменті військової частини Башкирівка (м.Чугуїв, Харківської області). Раритетну машину, демонтовану вночі на території військової частини, замінять більш сучасним Т-55.

Про це пише siteua.org.

Зникнення викликало великий резонанс серед місцевих жителів, для них цей пам'ятник був символом міста.

"Танк ИС-3, який перебував у розташуванні 92-ї окремої механізованої бригади 6-го армійського корпусу, поповнить музей військової техніки в місті Вишгород Київської області", - повідомили в регіональному медіа-центрі МО. - "Буквально за кілька днів на звичному місці буде стояти не менше овіяний славою танк Т-55. У ветеранів і місцевої громадськості немає підстав для занепокоєння".

За інформацією військових істориків, пам'ятник-танк з Башкирівки не перебував на обліку облдержадміністрації. Він повністю належить військовому відомству, а тому Міністерство оборони могло вирішити його долю на свій розсуд.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.