Спецпроект

Заарештовано злодіїв, що пограбували музей Олімпійських ігор в Греції

Кілька десятків предметів великої історичної цінності були виявлені після арешту трьох грабіжників, які обікрали музей Олімпійських ігор в Олімпії.

Про  це пише агентство РФИ.

Деякі з викрадених предметів датуються трьома тисячоліттями. Поліції вдалося вийти на їхній слід, коли злодії спробували збути крадене. Крадіжка була здійснена в лютому місяці 2012 року.

Всі троє зловмисників - греки. Вони вкрали понад вісімдесят предметів з музею, що спеціалізується на історії древніх Олімпійських ігор. Серед викраденого - золоте кільце, вік якого визначається в 2.400 років. Крім цього були викрадені глиняні світильники, бронзові статуетки, скульптурні фігурки колісниць, їх візників, а також биків і коней.

Один із злодіїв спробував продати крадене кільце, вік якого визначається в 3.300 років. Покупцем виявився оперативний працівник грецької поліції. Зустріч була призначена в готелі міста Патрас. Злодій хотів отримати за кільце, вартістю, щонайменше, в мільйон євро, всього 300.000 євро. Зараз всі троє злодіїв заарештовані, експерти перевіряють, чи все крадене на місці, а грецька поліція святкує успіх. Це одна з найгучніших справ, пов'язаних з крадіжками предметів античності з музеїв Греції. В останні десять років у зв'язку із кризою такі випадки почастішали.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.