Спецпроект

Заарештовано злодіїв, що пограбували музей Олімпійських ігор в Греції

Кілька десятків предметів великої історичної цінності були виявлені після арешту трьох грабіжників, які обікрали музей Олімпійських ігор в Олімпії.

Про  це пише агентство РФИ.

Деякі з викрадених предметів датуються трьома тисячоліттями. Поліції вдалося вийти на їхній слід, коли злодії спробували збути крадене. Крадіжка була здійснена в лютому місяці 2012 року.

Всі троє зловмисників - греки. Вони вкрали понад вісімдесят предметів з музею, що спеціалізується на історії древніх Олімпійських ігор. Серед викраденого - золоте кільце, вік якого визначається в 2.400 років. Крім цього були викрадені глиняні світильники, бронзові статуетки, скульптурні фігурки колісниць, їх візників, а також биків і коней.

Один із злодіїв спробував продати крадене кільце, вік якого визначається в 3.300 років. Покупцем виявився оперативний працівник грецької поліції. Зустріч була призначена в готелі міста Патрас. Злодій хотів отримати за кільце, вартістю, щонайменше, в мільйон євро, всього 300.000 євро. Зараз всі троє злодіїв заарештовані, експерти перевіряють, чи все крадене на місці, а грецька поліція святкує успіх. Це одна з найгучніших справ, пов'язаних з крадіжками предметів античності з музеїв Греції. В останні десять років у зв'язку із кризою такі випадки почастішали.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.