Спецпроект

В Москві відкриють музей "шістдесятників"

У Москві готується до відкриття музей, чия експозиція зацікавить тих, хто ностальгує за радянськими часами, зокрема, цікавиться епохою шістдесятників.

Про це пише travel.ru

"Музей 60-х" дозволить відвідувачам зануритися в атмосферу тих років: експонати не помістять за вітринне скло - серед них можна буде просто побути.

Відвідувачі зможуть присісти на диван, попити чаю, погортати журнал, книгу або фотоальбом з 1960-х років.

У колекції музею - найрізноманітніші предмети. Наприклад, придбаний на блошиному ринку Одеси "Концентратор директора" - свого роду комутатор, що дозволяє здійснювати підключення до шести телефонних ліній і здатний утримувати з'єднання між абонентами (конференц-зв'язок); радіоприймач Fada Radio Model P111 1952; фотоелектричний експонометр "Ленінград 2" 1962 року і багато іншого.

Ведеться підготовка виставки рекламних плакатів 60-х.

Відкриття музею відбудеться 1 грудня на вулиці Кржижановського, будинок 8, корпус 2.

Як відомо, в серпні 2012 року в Києві відкрився Музей історії шістдесятництва. Серед його експонатів - зразки самвидаву, картини, рукописи і друковані видання, а також унікальні фотографії і особисті речі шістдесятників.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.