Спецпроект

Голодомором хотіли знищити національну ідентичність - прем'єр Канади

Прем'єр-міністр Канади Стівен Гарпер у зверненні з нагоди 79-их роковин Голодомору закликав всіх канадців вшанувати пам'ять мільйонів битих варварським комуністичним режимом Сталіна.

Про це йдеться у зверненні, оприлюдненому на офіційному сайті прем'єр-міністра Канади.

“Цієї суботи я запрошую всіх канадців вшанувати пам'ять мільйонів чоловіків, жінок і дітей – в основному, йдеться про українців, але також про казахів та росіян, – які загинули під час Голодомору-геноциду 1932-1933 років, вчиненого варварським комуністичним режимом Йосипа Сталіна”. – говорить очільник Канадського уряду.

Гарпер пояснює: “Відправляючи політичних лідерів, духовенство та науковців у концтабори, безжально позбавляючи невинних сімей продуктів рослинництва і тваринництва, необхідних для виживання, “совіти” прагнули знищити українську національну свідомість.”

“Але дух українського народу нездоланний. Його сини й дочки вистояли під час цих та інших темних часів для того, щоб стати на ноги і зрештою скинути радянські кайдани, борючись за цінності, які ми шануємо сьогодні: свободу, демократію, права людини і верховенство закону”, – йдеться у звернені.

За словами Гарпера, Канада пишається тим, що має понад мільйон громадян українського походження.

“Багато з них втратили своїх близьких під час цього жорстокого акту злоби, Голодомору, – підкреслив прем'єр. – Наш уряд визнає ці втрати. У 2008 році Канада стала першою країною, яка визнала цю ганебну сторінку в історії людства як акт геноциду, а крім того, була першою західною країною, котра визнала незалежність України.

Два роки тому я мав за честь висловити пошану до жертв Голодомору у меморіалі й музеї у Києві.”

Голова уряду закликав громадян Канади приєднатися до українських канадців під час заходів у пам'ять про жертв Голодомору по всій країні, пом'янути тих, хто загинув під час цієї сумної сторінки історії.

Дивіться також:

2011: історична пам'ять канадських українців у рекламі авто. ВІДЕО

Українці в Канаді - від нашої пшениці до Уейна Ґрецького

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.