СЛОВАЧЧИНА НЕ СТАЛА ПРИБИРАТИ З ГРОШЕЙ РЕЛІГІЙНІ СИМВОЛИ. Фото

Словаччина, виконуючи прохання деяких країн ЄС, прибрала німби і хрести з монети у 2 євро, випущеної на честь 1150-ої річниці прибуття святих Кирила і Мефодія у Моравію. Але після скандалу всередині країни словацький Нацбанк повернув релігійні символи.

Про це повідомляє SME.sk з посиланням на Національний банк Словаччини.

Словаччина є членом єврозони з 2009 року. Країни єврозони мають право карбувати так звані "пам'ятні" 2 євро один раз на рік. Однак зображення на зворотній стороні монети потребує узгодження з іншими країнами ЄС.

Проти хрестів та німбів на словацькій пам'ятній монеті виступили Франція і Греція. Єврокомісія попросила словацький Нацбанк прибрати ці символи заради "принципу релігійного нейтралітету".

Словаччина згодилася прибрати німби і хрести, залишивши однак у центрі нумізматичної композиції подвійний хрест - державний герб країни.

 Початковий варіант з хрестами (на одязі Мефодія) і німбами. Фото: myeurohobby.eu

Але таке рішення викликало протести з боку Конференції єпископів Словаччини."Це - неповага до власної історії, - заявила релігійна спільнота. - В часи комуністичного тоталітаризму віруючі ризикували своєю свободою, наполягаючи на сприйнятті Кирила і Мефодія саме як святих".

Зміни в дизайні також викликали обурення у Болгарії, де в комуністичні часи влада вимагала зображувати Кирила і Мефодія без німбів.

11 із 15 ієрархів Болгарії були агентами спецслужб

23 листопада словацький Нацбанк випустив прес-реліз, у якому повідомив про рішення карбувати монету з "початково пропонованим дизайном, усвідомлюючи, що таке рішення загрожує планованій меті поширити обіг монети на всю єврозону [тобто що вона буде чинна тільки на території Словаччини - ІП], розповівши таким чином Європі про місію Кирила і Мефодія".

"Нейтральний" варіант, який зрештою так ніби й не пройшов

Пам'ятну монету на честь 1150-річчя прибуття святих Кирила і Мефодія у Моравію планується випустити у травні 2013 року загальною кількістю в 1 млн монет.

Кирило (Костянтин) і Мефодій - брати родом з Салонік (тоді Візантія, нині Греція). Народилися у першій половині IX-го сторіччя. Винайшли глаголичну і кириличну абетки, щоб перекласти Біблію слов'янськими мовами.

У 863 переселилися в Моравію (нині Чехія і Словаччина), щоб проповідувати християнство. Заклали основи слов'янської писемності й літератури. Обидва канонізовані православною (як "рівноапостольні") і католицькою церквами.

 Монета у 20 словацьких крон 1941 року - теж із Кирилом та Мефодієм

На честь святих була названа українська політична організація XIX сторіччя "Кирило-Мефодіївське братство".

У 1980 році Кирило й Мефодій були проголошені папою Римським Іваном Павлом ІІ покровителями Європи.

У Чехії та Словаччині день Святих Кирила та Мефодія, які своїм приходом до Моравії заклали основи майбутньої держави, відзначається 5 липня і є державним святом та вихідним днем.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.