Спецпроект

У Санкт-Петербурзі створюють перший музей стріт-арту

У Санкт-Петербурзі почалося створення першого в місті музею стріт-арту (вуличного мистецтва).

Про це пише travel.ru.

Музей розміститься на території Заводу шаруватих пластиків. В ньому будуть як виставкові зали, так і майданчики під відкритим небом.

 

Фасади будівель заводу, що виходять на Індустріальний проспект і шосе Революції в Санкт-Петербурзі, охороняються Комітетом по державному контролю і охорони пам'яток історії та культури міської адміністрації.

Їх розпис заборонений, в той час як внутрішніми корпусами, за словами авторів проекту, вони можуть вільно розпоряджатися. Для оформлення однієї зі стін на завод вже запросили художників.

Усередині корпусів заводу розташуються клуби, галереї та площадки для театральних і кінематографічних фестивалів. Будівлі орієнтовно відкриються в 2015 році, а повністю розписати простір планують протягом 5-7 років силами російських і міжнародних художників.

 

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.