Спецпроект

В російському селі відкриють музей шкідливих звичок

У селі Великому Ярославської області готується до відкриття Музей шкідливих звичок. Його організатори просять населення приносити експонати.

Про це пише Комсомольская правда.

Основний упор в музеї, припускають організатори, буде зроблений на тютюнопаління. Це портсигари, трубки, попільнички, пачки і коробки з-під цигарок різних епох. Хоча будуть в музеї і старовинні пляшки, які уособлюють пристрасть до алкоголю, і інші предмети, пов'язані з іншими звичками.

На сьогодні набралося близько 50 експонатів. Найунікальніший - срібний портсигар героя війни 1812 року генерала Олексія Єрмолова.

Організатори просять жителів області взяти участь у процесі організації музею і принести цікаві штучки, пов'язані зі шкідливими звичками. Особливо цінні екземпляри улаштовувачі експозиції готові купити.

Відкриття музею заплановано на наступний рік. А 10 грудня в Ярославлі пройде виставка зібраних речей. Правда, місце її проведення поки не визначено.

Музей шкідливих звичок має стати першою ланкою цілого музейно-туристичного комплексу, який планується відкрити в Великому. У планах організаторів зробити там близько 15 музеїв - археологічний, сучасного мистецтва (галерея творів ярославських художників), годинника, Петра Першого (у селі є будиночок імператора, де він бував проїздом), візника, старовинної техніки (від телефону до сільськогосподарських машин), сільського побуту та ін.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.