Спецпроект

На пивзаводі влаштують музей сучасного мистецтва. ФОТО

Будівля музею має з’явитись в Києві на вулиці Фрунзе. Зараз на території майбутнього музею розташований старий пивзавод.

Про це пише УП. Життя.

Цього року в Києві відбувся закритий архітектурний конкурс на проект музею сучасного мистецтва Ігоря Воронова, переможцями якого стали архітектори київської майстерні Zotov & Co.

Зараз на території майбутнього музею розташований старий пивзавод. В занедбаному стані знаходиться не тільки сама будівля, але й уся територія, що її оточує: там дуже багато різних споруд, підвалів, напівпідвалів, антресолей.

Проект Музею сучасного мистецтва

Саме тут конкурсантам й потрібно було запроектувати музей сучасного мистецтва Ігоря Воронова. У завданні були вказані площа (12 000 м²) та функціональне наповнення (передбачені види залів, експозицій).

За словами одного з авторів проекту архітектора Сергія Ферлея, їхня ідея полягала в тому, щоб використовувати не усю ділянку.

"Нам сподобалася стара будівля по вулиці Фрунзе, її можна відновити і, замінивши конструктив, об’єднати простір. Ми визначили для неї такі функції, які не вимагають кардинальної реконструкції.

Основною концепцією проекту стало збереження гарної старовинної споруди, і нова будівля повинна лише акцентувати увагу на ній.

"Нове стає бекграундом для старого. І матеріал фасаду, і форма споруди – все працює для цієї мети. У якості матеріалу ми вибрали цеглу, оскільки вона добре вписується в загальну стилістику, і вирішили використовувати цей будматеріал вдруге. Більшість споруд, які зараз знаходяться на ділянці, побудовані з цегли, плюс поруч знаходиться стара цегляна фабрика, де її також дуже багато", - розповів architector.ua Сергій Ферлей.

"Виходить так: сучасний фасад, навісна система, але облицьовано будівлю старою пошарпаною цеглою. Вона відсортована за кольорами: кожен вид цегли визначає приміщення й розмежовує зали. Навіть на зовнішньому, нюансному рівні колір демонструє перехожим зміст музею. Знову ж таки, все це слугує одній меті – акцентувати увагу на старовинній будівлі", - зазначив архітектор.

Теми

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.