Спецпроект

ФСБ перевіряє розформований музей автомобілів

ФСБ перевіряє обставини розформування рязанського Музею військової автомобільної техніки і переведення його експозиції на 147-ю автобазу Міноборони в Москві.

Про це повідомляє Business.fm.

Джерела в спецслужбах розповіли журналістам, що перевірка в Рязані і Москві почалася кілька днів тому. Колишній директор музею Рудольф Вандер підтвердив, що співробітники ФСБ запросили всю документацію, пов'язану із переведенням експонатів з музею на автобазу. "Вони сказали, що є підозри, що частина експонатів пропала", - розповів Вандер.

За його словами, з музею в 2010 році були вивезені 63 найцінніших експонати. У 147-й автобазі Міноборони заявили, що всі експонати знаходяться у них в цілості. Начальник бази Олександр Грабко пояснив, що зразки стоять у спецсховищі і нікуди не виїжджають.

Серед 150 експонатів музею, зокрема, були лімузин-кабріолет ЗІЛ-111, на якому везли Юрія Гагаріна для доповіді керівництву країни про успішний політ у космос, ЗІЛ-117, на якому возили кубинського лідера Фіделя Кастро, ЗІС-110 першого секретаря ЦК КПРС Микити Хрущова. За підрахунками експертів, вартість колекції становить кілька десятків мільйонів євро.

Музей військової автомобільної техніки був створений у 1994 році до 50-річчя перемоги у Великій Вітчизняній війні.

Скандал навколо майна Міноборони вибухнув в кінці жовтня. Через справу "Оборонсервіса" у відставку був відправлений міністр оборони Анатолій Сердюков. Було порушено кілька справ за фактами продажу майна міністерства за заниженою ціною.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.