Спецпроект

Дніпропетровський музей отримав унікальну мапу

Колекція Дніпропетровського національного історичного музею ім. Д. Яворницького поповнилася стародавньою мапою XVII ст.

Про це пише Експрес.

Директор музею Надія Капустіна вважає, що мапа є унікальним джерелом інформації, що сягає часів запорізького козацтва.

"Мап цього періоду збереглося мало, тим цінніша вона для історії нашого краю - на ній видно 13 порогів і притоки Дніпра, наприклад, Самара", -- говорить директор.

У фондах музею нині зберігається 265 різних карт і креслень періоду XVIII - ХХ століть, які дають яскраве уявлення про природу Придніпров'я, історії землеволодіння і економіки, а також місцеву топоніміку.

Нова мапа - найстаріша, вона має латинську назву "Taurika Chersonesus" і колись входила до німецького атласу "Geographiae universellis" -- "Загальна географія". Атлас був надрукований у Нюрнберзі в 1681 році видавцем Йоганном Хоффманном, а його упорядник - відомий французький картограф П'єр Дюваль.

Про останнього відомо, що народився він у Абвіле, жив і працював у Парижі. У 1650 р. отримав титул Королівського географа. Найбільшою працею П. Дюваля вважається збірний атлас "Cartes geographiques methodiquement ...", зібраний із мап відомих голландських і французьких картографів XVII століття і невеликої кількості карт самого П. Дюваля.

У 1661 р. побачило світ видання "La geographie universelle..." (Париж, 1661) з мапами країн Європи, яке перевидавався багато разів аж до 1712 р. Однією з робіт, що колись входили в цей атлас, і є згадана мапа - виконана вона в техніці "Мідер" з ручним розфарбуванням.

Мапу подарував один із друзів музею -- дніпропетровський підприємець Дмитро Піркл. Протягом п'яти років він передав музею ім. Д.Яворницького понад 200 цінних історичних пам'яток, які органічно влилися в музейне зібрання.

Д. Піркл передавав цінні експонати не тільки дніпропетровським музейникам, але й Львівському історичному музею, Музею Івана Гончара в Києві, Українському музеєві в Нью-Йорку, а також Чигиринському національному заповіднику, наприклад, 7 срібних медалей, присвячених гетьманам України.

Назагал, розповідають співробітники Дніпропетровського історичного музею, підприємець витратив на поповнення музейних колекцій понад 120 тис. гривень.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.