Спецпроект

Найбільший музей світу звинуватили в шахрайстві

Двоє співробітників Метрополітен-музею подали в суд на роботодавця за те, що він вводить в оману громадськість, не надаючи істинну інформацію про вартість вхідних квитків.

Про це пише siteua.org

Так, багато відвідувачів не знають, що позначена плата за вхід - 25 доларів для дорослих - є не обов'язковою, а бажаною. Для пенсіонерів та студентів така ціна ще нижча.

За словами Теодора Грюневальда і Патрісії Ніколсон, які оформили позов, тарифну політику Метрополітен-музею дуже складно зрозуміти. На їх переконання, музей діє таким чином спеціально, щоб ввести в оману відвідувачів. Грюневальд і Ніколсон замовили дослідження, яке показало, що 85 відсотків з опитаних 360 відвідувачів музею дійсно не знали, що можуть не платити зазначену вартість за вхід.

Позивачі вимагають, щоб музей відмовився від стягнення будь-яких зборів. В Метрополітен-музеї назвали претензії дріб'язковими.

Метрополітен-музей, один з найбільших художніх музеїв світу, відкрився для публіки в 1872 році. Спочатку за договором з владою він повинен був працювати безкоштовно кілька днів на тиждень, проте в 1970 році в силу вступила угода, за якою музей може приймати вхідну плату за квиток, однак її розмір повинен визначати сам відвідувач. У 1970-му році над касами висіла табличка, де говорилося "Плати, скільки хочеш, але щось треба заплатити". Зараз в музеї написано, що вхід коштує 25 доларів, проте інформація про те, що це тільки "рекомендована ціна" надрукована маленькими шрифтом.

Теми

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.