Спецпроект

Розвідний механізм Дворцового мосту Санкт-Петербургу передадуть до музею

Унікальний розвідний механізм Дворцового мосту збережуть в історії. Влада Петербурга має намір передати конструкцію в один з міських музеїв.

Про це повідомляє Комсомольская правда - Санкт-Петербург.

Історичний механізм демонтують з дотриманням всіх технічних вимог та історичної ідентичності. Потім його передадуть на зберігання в один з міських музеїв.

В якості виставкового майданчика розглядається Музей науки і техніки. Правда, остаточного варіанту ще немає.

Таке рішення влади обгрунтували тим, що Дворцовий міст є об'єктом культурної спадщини регіонального значення.

Реконструкція одного з головних петербурзьких мостів через Неву почалася ще 21 жовтня. Міст реконструюють через високий ступінь його аварійності. В ході робіт повинні замінити старий розвідний механізм на сучасний. Очікується, що роботи триватимуть трохи більше півтора років.

Механізм розводки Палацового мосту піднімає прольоти вагою в 700 тонн. Він складається з моторів, тисячотонні противаг і декількох великих шестерень. Деякі деталі збереглися ще з відкриття мосту - в 1916 році.

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.