Харківський депутат презентував фотоальбом про історію Києва

У Києві презентували фотоальбом "Київ. Місто, яке пережило війну", в якому з різних архівів світу зібрано унікальні фотоматеріали про історію столиці з початку ХХ століття до сьогодні.

Про це повідомляє "Інтерфакс".

Фотоальбом "Київ. Місто, яке пережило війну" є плодом п'ятирічної роботи, під час якої ініціативна група вела переговори про отримання матеріалів з архівами, розташованими в Німеччині, Італії, Франції, Росії та Україні, повідомив депутат Харківської міськади Габріель Михайлов.

За словами депутата, багато фотографій купували на аукціонах в Інтернеті, при цьому приватні колекціонери не дуже хотіли співпрацювати.

"Ми працюємо і з приватними колекціонерами, але вони дуже важко розстаються зі своїми фотографіями, і якось неохоче презентують їх для того, щоб публікувати і показувати історію", - поскаржився Михайлов.

Фотохудожник Володимир Бисов також зазначив, що під час створення фотоальбому укладачі зіткнулися з низкою складнощів, обумовлених історичними аспектами.

"Більшість фотографій із німецьких матеріалів або з німецьких архівів, - сказав фотохудожник. - Цьому є просте пояснення, якщо згадати рівень розвитку Німеччини на той момент, і яка кількість робилася в Німеччині в "любительському" плані перед війною. І друга тема, це те, що в наших військах фотографувати було заборонено. За фотоапарат моглис сильно покарати просту людину".

Водночас Бисов повідомив, що проект "Київ" отримав великі відгуки від киян, зокрема в архітектурному середовищі.

За його словами, багато хто з його знайомих-архітекторів дуже уважно поставився до ідеї створення цієї книжки, а деякі віддавали з власних колекцій фотографії безоплатно.

Також багато хто з них допомагав укладачам книжки встановити місце розташування будівель, відображених на фото, та співвіднести його із сучасними будівлями в місті.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.