"ЖЕЧ ПОСПОЛІТА" ВИЗНАЛА, ЩО НАФАНТАЗУВАЛА ЩОДО ТРОТИЛУ

Головний редактор польського видання Rzeczpospolita визнав сьогодні, що його газета передчасно написала про виявлення слідів вибухових речовин в уламках президентського літака, який розбився під Смоленськом у квітні 2010 року.

Про це повідомляє Радіо Свобода.

Як сказав він у радіоінтерв’ю, насправді видання не мало такої інформації. За його словами, виявлені речовини не обов’язково мали бути слідами саме вибухівки.
 
У редакційній заяві газета теж визнала, що помилилася, стверджуючи про нібито виявлені сліди тротилу й нітрогліцерину. Водночас журналісти розкритикували органи прокуратури і уряд країни за зволікання, на їхню думку, зі з’ясуванням усіх обставин катастрофи.
 
Сьогодні в окружній військовій прокуратурі Варшави заявляли, що в повідомленні газети містилася низка неправдивих чи принаймні неточних заяв, а також безпідставні спекуляції, і що слідчі не заявляли, ніби виявили сліди тротилу і нітрогліцерину в уламках літака чи на місці катастрофи.
 
Rzeczpospolita заявляла сьогодні, що польські прокурори і слідчі, які нещодавно проводили нові дослідження на місці катастрофи біля Смоленська, виявили на уламках літака сліди вибухових речовин. При цьому видання повідомило, що інформацію підтвердив генеральний прокурор Польщі.

При цьому газета також вказала на можливість, що ці сліди могли походити з невибухлих боєприпасів часів Другої світової війни, коли в регіоні Смоленська точилися важкі бої.

Як відомо, у травні 2012 роки представники польської парламентської слідчої комісії заявили, що причиною авіакатастрофи літака Качинського стали два вибухи на борту. Про це нібито свідчила велика кількість уламків літака і їхнє розташування після катастрофи.

"Жеч Посполіта" - одна з найбільших польських щоденних газет з середнім накладом 160 тисяч. Її вважають головною альтернативою соціально-ліберальній "Ґазеті Виборчій".

Має консервативний напрямок, але формально не підтримує жодну з польських партій. З 1996 року 51% акцій належать норвезькій компанії Okla Media. У 2006-му Okla Media придбав британський інвестиційний фонд Mecom Group.

Літак польського президента Лєха Качинського Ту-154 розбився під Смоленськом вранці 10 квітня 2010 року. Повідомлялося, що під час посадки в умовах сильного туману він зачепився за верхівки дерев і впав. На борту перебувало 96 осіб - 88 пасажирів і вісім членів екіпажу. Ніхто не вижив.

Повністю перебіг подій щодо розслідування катастрофи 2010 року читайте за темою "Трагедія під Смоленськом"

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.