НА ЛІТАКУ З КАЧИНСЬКИМ МОГЛА БУТИ БОМБА - СЛІДЧА КОМІСІЯ

Причиною катастрофи під Смоленськом, в результаті якої загинув польський президент Лех Качинський і ряд високопоставлених чиновників, стали два вибухи під час заходу літака Ту-154 на посадку.

Tакі висновки оголосив інженер Ґжеґож Шуладзінський на останньому засіданні парламентської слідчкої комісії, повідомляють "Коментарі" із посиланням на польський "Newsweek".

В документі зазначено, що велика кількість уламків літака і їхнє розташування на значній відстані один від одного вказують на те, що причиною катастрофи став не удар об землю, а вибухи. На думку Шуладзінського, цю версію підтверджують і фотографії з місця катастрофи.

Експерт вважає, що один вибух стався на лівому крилі, а другий повинен був відбутися в салоні, призвівши до його повного знищення.

"Сама посадка (або падіння) в лісистій місцевості, незалежно від несприятливих погодних умов і кута падіння, жодним чином не могла привести до такої фрагментації конструкції, яка була зареєстрована, - підкреслив у рапорті Шуладзінський. - Механічний удар об землю, після гальмування об дерева, не призводить до такої фрагментації конструкції".

Дослідник також поставив під сумніви тези про те, що літак зіткнувся з березою. На думку Шуладзінського, ймовірність того, що в результаті такого зіткнення будуть пошкоджені обидва об'єкти, мізерно мала. Тож, якщо дерево було зрізано падаючим літаком, то його крило повинно було вціліти.

"Підкреслюю, що це гіпотеза. Ми не стверджуємо, що це останнє слово в роботі парламентської комісії, але це єдина цілісна гіпотеза, що враховує всі відомі аспекти катастрофи", - заявив голова комісії Антоні Мацеревич.

Депутат зазначив, що рапорт буде передано в прокуратуру.

Літак польського президента Лєха Качинського Ту-154 розбився під Смоленськом вранці 10 квітня 2010 року. При посадці він зачепився за верхівки дерев в умовах поганої видимості через сильний туман. На борту перебувало 96 осіб - 88 пасажирів і вісім членів екіпажу. Ніхто не вижив.

Останні хвилини Ту-154: переговори екіпажу

У квітні 2011 року брат Лєха Качинського Ярослав заявив, що Смоленська авіакатастрофа нагадує вбивство.

У липні польська урядова комісія представила свій остаточний звіт. причин катастрофи. Експерти заявили, що польськими пілотами і російськими диспетчерами було допущено низку істотних помилок.

Згідно з висновком польських експертів, головною причиною катастрофи Ту-154 стали помилки пілотів, які в останній фазі польоту скористалися радіовисотоміром, а не барометричним висотоміром, і намагалися піти на "друге коло" в автоматичному режимі, що було неможливим на Смоленському аеродромі через відсутність там радіомаякової системи інструментального заходу на посадку (ILS).

Польська комісія також дійшла висновку, що диспетчери аеродрому дезінформували пілотів про правильність курсу і наказали припинити зниження літака надто пізно.

"Нельзя его здесь сажать..." Стенограма переговорів диспетчерів

Міждержавний авіаційний комітет Росії в січні цього року поклав всю провину за катастрофу польського урядового літака на пілотів, які нібито під тиском високопосадовців на борту намагалися посадити літак "будь-якою ціною".

Польська комісія не знайшла підтвердження інформації про те, що на пілотів чинили тиск, щоб вони саджали літак в умовах сильного туману.

Презентацію звіту Шуладзінського можна подивитися тут

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.