Спецпроект

У четвер стане відомо, хто з музеїв отримав грант Ахметова

Увечері 1 листопада стане відомо, програма розвитку якого з українських музеїв буде підтримана грантом на 10 млн грн протягом наступних трьох років.

Йдеться про п'ять музеїв, які пройшли у фінал проекту Фонду Ріната Ахметова "Динамічний Музей".

Крім того, два музеї отримають гранти на суму до 250 тисяч грн кожен на реалізацію окремих компонентів проекту, пов'язаних з модернізацією, оновленням підходів і методів роботи музею.

Час і місце заходу: 1 листопада, 19:00. Київ, готель "Опера", вул. Хмельницького, 53.

Під час заходу виступить спеціальний гість події - скрипаль-віртуоз Василь Попадюк (Канада).

Як відомо, в шорт-лист проекту "Динамічний музей" увійшли 5 з 25 музеїв, які подали свої заявки:

1. Державний природничий музей Національної академії наук України у Львові. Проект "Природознавчий музей: від теорії еволюції життя до практики Живого музею".

2. Дніпропетровський національний історичний музей ім. Д. Яворницького. Проект "Музей для всіх: інтерактивний культурологічний соціально орієнтований проект для широкої аудиторії".

3. Донецький обласний краєзнавчий музей. Проект "Дитячий музейний центр для дітей з різними фізичними та соціальними можливостями".

4. Музей книги і друкарства (Київ). Проект "Минуле і сучасність в просторі Музею книги і друкарства України".

5. Національний центр народної культури "Музей Івана Гончара" (Київ). Проект "Актуальний Музей: стратегія динамічного розвитку".

Більше про перебіг проекту "Динамічний Музей" читайте на спеціальній сторінці ІП

Теми

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.