НА УЛАМКАХ ЛІТАКА КАЧИНСЬКОГО ЗНАЙДЕНІ СЛІДИ ТРОТИЛУ - ЗМІ

На уламках польського урядового Ту-154, що розбився у 2010 році під Смоленськом, знайдені сліди вибухових речовин.

Про це повідомляє "Жеч Посполіта".
 
За повідомленням джерел газети, польські фахівці виявили на уламках літака і 30 кріслах президентського ТУ-154 сліди тротилу і нітрогліцерину. Причому в деяких пробах їхня концентрація виявилася настільки сильною, що прилади просто зашкалювали.

Інформацію про те, що прокуратура вже кільканадцять днів знає результати експертиз, виданню підтвердив генеральний прокурор Анджей Серемет.

Залишки вибухівки виявлені всередині літака, на кріслах, у місці з'єднання корпусу і крил, на обшивці крила. Сліди тротилу і нітрогліцерину знайшлися також у пробах, взятих на місці катастрофи і з новознайдених під час дослідницьких робіт уламків літака.

Згідно з однією з версій, це можуть бути сліди від снаряду часів Другої світової війни, який теоретично міг залишитися в районі аеропорту і здетонувати під час аварії літака.
 
Раніше поляки відмовилися підписати протокол піротехнічної експертизи, яку провели російські фахівці - однією з причин називалося те, що росіяни надали недостатню кількість проб. Польська сторона наполягла на тому, щоб досліджувати уламки самостійно і власним, сучасним обладнанням.
 
Результати експертизи були передані генеральному прокурору Анджею Серемету, який, у свою чергу, особисто повідомив про це прем'єр-міністру Дональду Туску.
 
"Після повернення зі Смоленська [в польському уряді] тривають напружені консультації з приводу того, що далі робити з цими відомостями", - пише видання.
 
Польський уряд наразі не підтвердив інформацію газети.

Як відомо, у травні 2012 роки представники польської парламентської слідчої комісії заявили, що причиною авіакатастрофи літака Качинського стали два вибухи на борту. Про це нібито свідчила велика кількість уламків літака і їхнє розташування після катастрофи.

Літак польського президента Лєха Качинського Ту-154 розбився під Смоленськом вранці 10 квітня 2010 року. Повідомлялося, що під час посадки в умовах сильного туману він зачепився за верхівки дерев і впав. На борту перебувало 96 осіб - 88 пасажирів і вісім членів екіпажу. Ніхто не вижив.

Останні хвилини Ту-154: переговори екіпажу

У квітні 2011 року брат Лєха Качинського Ярослав заявив, що Смоленська авіакатастрофа нагадує вбивство.

У липні польська урядова комісія представила свій остаточний звіт причин катастрофи. Експерти заявили, що польськими пілотами і російськими диспетчерами було допущено низку істотних помилок.

Згідно з висновком польських експертів, головною причиною катастрофи Ту-154 стали помилки пілотів, які в останній фазі польоту скористалися радіовисотоміром, а не барометричним висотоміром, і намагалися піти на "друге коло" в автоматичному режимі, що було неможливим на Смоленському аеродромі через відсутність там радіомаякової системи інструментального заходу на посадку (ILS).

Польська комісія також дійшла висновку, що диспетчери аеродрому дезінформували пілотів про правильність курсу і наказали припинити зниження літака надто пізно.

"Нельзя его здесь сажать..." Стенограма переговорів диспетчерів

Міждержавний авіаційний комітет Росії в січні цього року поклав всю провину за катастрофу польського урядового літака на пілотів, які нібито під тиском високопосадовців на борту намагалися посадити літак "будь-якою ціною".

Польська комісія не знайшла підтвердження інформації про те, що на пілотів чинили тиск, щоб вони саджали літак в умовах сильного туману.

Повністю перебіг подій щодо розслідування катастрофи 2010 року читайте за темою "Трагедія під Смоленськом"

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.