Спецпроект

Прибиральники Британського музею страйкують

Прибиральники Британського музею вийшли на страйк, оскільки управління їх роботою можуть передати приватному бізнесу.

Про це пише The Guardian

 

Страйк тривав з 7 до 10 ранку понеділка. Працівники планують повторити акцію рівно за тиждень.

Керівництво музею збирається провести в квітня 2013 року аутсорсинг і доручити прибирання приватній компанії. На їхню думку, це зробить роботу обслуговуючого персоналу більш ефективною.

У той же час прибиральники музею побоюються, що їм уріжуть зарплату, оскільки приватна компанія буде намагатися заощаджувати на всьому. За словами представників прибиральників, їх робота і без того вважається низькооплачуваної. 

Британський музей був заснований у 1753 році. Це головний історико-археологічний музей Великобританії, він також вважається одним з найбільших музеїв у світі.

 

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.