Спецпроект

Перший в Україні підземний музей скульптур відкрили на Тернопільщині. ФОТО

У підземній печері за три дні ужгородка Аліна Симкович разом з однокурсницею виліпила голу жінку – трипільський символ родючості.

Про це пише mukachevo.net.

Арт-об’єкти для печерного музею створювали впродовж трьох днів, близько двадцяти студентів і випускників художніх ВУЗів, художників аматорів із Тернополя та Львова.

Серед учасників заходу була й ужгородська мисткиня Аліна Симкович, дівчина саме навчається у Львівській академії мистецтв.

Складність роботи полягала в тому, що усі скульптури учасники ліпили у печері.  Завдяки унікальному мікроклімату, вироби з глини там залишатимуться незмінними.

 

Разом із учасниками працювали інструктори, які навчали правильно пересуватися трасами, щоб не загубитися у таємничому лабіринті.

"Враження фантастичні. Ми там були три дні, кожний день спускалися в печеру і ліпили, на третій день в нас була екскурсія по печері. Глибина печери була близько 45 метрів. Коли ми почали спускатися вперше, було страшно, ми повзли на колінах близько 50 метрів, я вже думала, що це так завжди ми будемо повзти, коли ми дісталися до місця, де мали ліпити, трішки заспокоїлися" - зізнається дівчина.

"У підземній печері температура завжди стабільна  - 11 градусів, тому ті роботи, що ми ліпили, будуть стояти там вічно. Це перша в Європі і друга в світі за величиною печера, а така скульптурна експедиція проводиться вперше в Європі" - розповіла Аліна Симкович.

Дівчина зазначила, що перший день пробула у печері близько 4 годин, а наступні два дні по 6-8 годин.

Робота називається "Загадка природи". "Ця жіночка без голови є символом родючості і достатку у трипільців, вони зображали їх з перебільшеними статевими органами. Скульптури зберігатимуться там вічно, а що ліпити будемо, ми до приїзду в печери ще не знали" - розповіла скульптор Аліна Симкович.

Зараз з десяток скульптур очікуватимуть у печері "Оптимістична" поціновувачів мистецтва, та спелеологів, які охоче досліджують цю місцину. 

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.