Спецпроект

Перший в Україні підземний музей скульптур відкрили на Тернопільщині. ФОТО

У підземній печері за три дні ужгородка Аліна Симкович разом з однокурсницею виліпила голу жінку – трипільський символ родючості.

Про це пише mukachevo.net.

Арт-об’єкти для печерного музею створювали впродовж трьох днів, близько двадцяти студентів і випускників художніх ВУЗів, художників аматорів із Тернополя та Львова.

Серед учасників заходу була й ужгородська мисткиня Аліна Симкович, дівчина саме навчається у Львівській академії мистецтв.

Складність роботи полягала в тому, що усі скульптури учасники ліпили у печері.  Завдяки унікальному мікроклімату, вироби з глини там залишатимуться незмінними.

 

Разом із учасниками працювали інструктори, які навчали правильно пересуватися трасами, щоб не загубитися у таємничому лабіринті.

"Враження фантастичні. Ми там були три дні, кожний день спускалися в печеру і ліпили, на третій день в нас була екскурсія по печері. Глибина печери була близько 45 метрів. Коли ми почали спускатися вперше, було страшно, ми повзли на колінах близько 50 метрів, я вже думала, що це так завжди ми будемо повзти, коли ми дісталися до місця, де мали ліпити, трішки заспокоїлися" - зізнається дівчина.

"У підземній печері температура завжди стабільна  - 11 градусів, тому ті роботи, що ми ліпили, будуть стояти там вічно. Це перша в Європі і друга в світі за величиною печера, а така скульптурна експедиція проводиться вперше в Європі" - розповіла Аліна Симкович.

Дівчина зазначила, що перший день пробула у печері близько 4 годин, а наступні два дні по 6-8 годин.

Робота називається "Загадка природи". "Ця жіночка без голови є символом родючості і достатку у трипільців, вони зображали їх з перебільшеними статевими органами. Скульптури зберігатимуться там вічно, а що ліпити будемо, ми до приїзду в печери ще не знали" - розповіла скульптор Аліна Симкович.

Зараз з десяток скульптур очікуватимуть у печері "Оптимістична" поціновувачів мистецтва, та спелеологів, які охоче досліджують цю місцину. 

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.