Спецпроект

Перший в Україні підземний музей скульптур відкрили на Тернопільщині. ФОТО

У підземній печері за три дні ужгородка Аліна Симкович разом з однокурсницею виліпила голу жінку – трипільський символ родючості.

Про це пише mukachevo.net.

Арт-об’єкти для печерного музею створювали впродовж трьох днів, близько двадцяти студентів і випускників художніх ВУЗів, художників аматорів із Тернополя та Львова.

Серед учасників заходу була й ужгородська мисткиня Аліна Симкович, дівчина саме навчається у Львівській академії мистецтв.

Складність роботи полягала в тому, що усі скульптури учасники ліпили у печері.  Завдяки унікальному мікроклімату, вироби з глини там залишатимуться незмінними.

 

Разом із учасниками працювали інструктори, які навчали правильно пересуватися трасами, щоб не загубитися у таємничому лабіринті.

"Враження фантастичні. Ми там були три дні, кожний день спускалися в печеру і ліпили, на третій день в нас була екскурсія по печері. Глибина печери була близько 45 метрів. Коли ми почали спускатися вперше, було страшно, ми повзли на колінах близько 50 метрів, я вже думала, що це так завжди ми будемо повзти, коли ми дісталися до місця, де мали ліпити, трішки заспокоїлися" - зізнається дівчина.

"У підземній печері температура завжди стабільна  - 11 градусів, тому ті роботи, що ми ліпили, будуть стояти там вічно. Це перша в Європі і друга в світі за величиною печера, а така скульптурна експедиція проводиться вперше в Європі" - розповіла Аліна Симкович.

Дівчина зазначила, що перший день пробула у печері близько 4 годин, а наступні два дні по 6-8 годин.

Робота називається "Загадка природи". "Ця жіночка без голови є символом родючості і достатку у трипільців, вони зображали їх з перебільшеними статевими органами. Скульптури зберігатимуться там вічно, а що ліпити будемо, ми до приїзду в печери ще не знали" - розповіла скульптор Аліна Симкович.

Зараз з десяток скульптур очікуватимуть у печері "Оптимістична" поціновувачів мистецтва, та спелеологів, які охоче досліджують цю місцину. 

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.