Спецпроект

АНОНС: Лекція про сучасні тендеції в музеях Європи

Фонд Ріната Ахметова "Розвиток України" і Національний заповідник "Софія Київська" запрошують на зустріч із Міхаілом Ґнєдовскім - членом Правління Європейського музейного форуму.

Зустріч відбудеться в рамках проекту підтримки музеїв "Динамічний музей".

Час і місце: 2 листопада 2012 року об 11.00 в  Будинку митрополита (Національний заповідник "Софія Київська", Київ, вул. Володимирська, 24).

Програма зустрічі:

10.30 – 11.00 – Реєстрація
11.00 – 12.00 – Лекція Міхаіла Гнєдовского за темою "Сучасні тенденції в європейських музеях"
12.00 – 13.00 – Дискусія. Модератор: Олеся Островська Люта   
13.00 – 14.00 – Спілкування та обмін думками за кавою

Лекція присвячена найбільш яскравим тенденціям розвитку європейських музеїв на прикладах кандидатів, лауреатів та переможців конкурсу, в якому беруть участь музеї 47 країн - в тому числі України та Росії.

Під час лекції особливу увагу буде приділено новим підходам до інтерпретації культурного надбання, що змінюють сьогодні характер музейної професії.

Міхаіл Ґнєдовскій – кандидат історичних наук, директор Інституту культурної політики (Москва), член правління Європейського музейного форуму, експерт Ради Європи та Єврокомісії.

Протягом десяти років Міхаіл Ґнєдовскій є членом журі міжнародного конкурсу "Найкращий європейський музей року" (European Museum of the Year Award), який щорічно проводиться Європейським музейним форумом (European Museum Forum) під егідою Ради Європи.

Олеся Островська Люта – куратор, арт-критик, керівник програм і проектів за напрямом "Культурне надбання" Фонду Ріната Ахметова.

Попередню акредитацію можна здійснити:
E-mail: m.zadorozhna@gmail.com
тел. 0663878192
(Марія Задорожна)

Як відомо, Ґнєдовскій приїде в Київ, щоб взяти участь у журі фінального етапу проекту "Динамічний музей", який передбачає виділення гранту в 10 млн грн для одного з українських музеїв.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.