Спецпроект

АНОНС: Лекція про сучасні тендеції в музеях Європи

Фонд Ріната Ахметова "Розвиток України" і Національний заповідник "Софія Київська" запрошують на зустріч із Міхаілом Ґнєдовскім - членом Правління Європейського музейного форуму.

Зустріч відбудеться в рамках проекту підтримки музеїв "Динамічний музей".

Час і місце: 2 листопада 2012 року об 11.00 в  Будинку митрополита (Національний заповідник "Софія Київська", Київ, вул. Володимирська, 24).

Програма зустрічі:

10.30 – 11.00 – Реєстрація
11.00 – 12.00 – Лекція Міхаіла Гнєдовского за темою "Сучасні тенденції в європейських музеях"
12.00 – 13.00 – Дискусія. Модератор: Олеся Островська Люта   
13.00 – 14.00 – Спілкування та обмін думками за кавою

Лекція присвячена найбільш яскравим тенденціям розвитку європейських музеїв на прикладах кандидатів, лауреатів та переможців конкурсу, в якому беруть участь музеї 47 країн - в тому числі України та Росії.

Під час лекції особливу увагу буде приділено новим підходам до інтерпретації культурного надбання, що змінюють сьогодні характер музейної професії.

Міхаіл Ґнєдовскій – кандидат історичних наук, директор Інституту культурної політики (Москва), член правління Європейського музейного форуму, експерт Ради Європи та Єврокомісії.

Протягом десяти років Міхаіл Ґнєдовскій є членом журі міжнародного конкурсу "Найкращий європейський музей року" (European Museum of the Year Award), який щорічно проводиться Європейським музейним форумом (European Museum Forum) під егідою Ради Європи.

Олеся Островська Люта – куратор, арт-критик, керівник програм і проектів за напрямом "Культурне надбання" Фонду Ріната Ахметова.

Попередню акредитацію можна здійснити:
E-mail: m.zadorozhna@gmail.com
тел. 0663878192
(Марія Задорожна)

Як відомо, Ґнєдовскій приїде в Київ, щоб взяти участь у журі фінального етапу проекту "Динамічний музей", який передбачає виділення гранту в 10 млн грн для одного з українських музеїв.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.