Спецпроект

"Ударник" став музеєм

Історична будівля в центрі Москви, кінотеатр «Ударник», побудований в 30-ті роки минулого століття архітектором Борисом Іофаном, почав діяти в новій якості.

Про це повідомляє Радіо Свобода.

Виставкою номінантів "Премії Кандинського" тут відкрився Музей сучасного російського мистецтва. Одночасно в занедбаному пам'ятнику конструктивізму ведеться підготовка до реставраційних робіт і реконструкції.

В якості кінотеатру «Ударник» вже давно перестав існувати. Замість фільмів тут крутилася рулетка казино.

Нові господарі залишили різні нашарування. Є шари казино, наприклад, розфарбована колона і килими - це зразки симуляції розкоші. При цьому реставратори вже розкрили і частину історично справжніх шарів 30-х років. Ось в таких зонах і народжується зараз новий музей.

Таке накладення культурних і тимчасових шарів підказало розташування експонатів. Експозиція охоплює всі 4 рівня, 4 поверхи будівлі. Є підземний зал. Це простір "Крипта". Є місце, яке назвали "Зал очікування", є кінозал, і є галереї - це галерея кінозалу і бокові коридори. Все це ви зможете побачити, подорожуючи по "Ударнику". Це дуже складно організований простір.
 
З 1931 року, з самого моменту відкриття "Ударника", цей кінотеатр став центром культурного життя Москви. Тут показували великі фільми і виступали великі режисери. Перед сеансами у фойє співали зірки радянської естради. Між іншим, кінотеатр продовжував працювати навіть під час Великої Вітчизняної війни, але в 90-ті роки він був викреслений із художнього життя міста. 
 

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.