Спецпроект

Білгород-Дністровську фортецю нищать комунальники? ФОТО

Будівельні роботи, ініційовані на території Білгород-Дністровської фортеці комунальним підприємством "Фортеця", завдають прямої шкоди збереженню унікальної архітектурної пам'ятки Одеської області.

Про це у статті для "УП.Життя" пише провідний дослідник Білгород-Дністровської фортеці, кандидат історичних наук Андрій Красножон.

За словами науковця, комунальники знищують археологічний шар, заливаючи бетоном фундаменти під громадський туалет і адміністративну будівлю на території фортеці.

"Навіщо зводити бетонний новобуд прямо біля головного входу в фортецю, присунувши його впритул до Кілійських воріт, споруджених у 1476 р. молдавським господарем Стефаном Великим? - заявив Красножон. - В часи Стефана при в'їзді у фортецю... відкривався вид на храм. Тепер туристам пропонується розглядати клозет".

Розташування бетонних майданчиків на території фортеці. Фото: Д.Следюк

За словами Красножона, адміністративний будинок для співробітників КП "Фортеця" споруджується з зовнішнього боку фортеці, в 10 м від Кілійських воріт - на залишках середньовічних кварталів, порушуючи історичний вигляд споруди і затуляючи сучасним будинком панораму давніх веж.

"І чому, нарешті, майданчики під зазначені споруди залили бетоном, який залишиться тут навічно, перекривши потужним пластом археологічні залишки середньовічного Білгорода? - запитує історик.

Розвідувальний археологічний шурф (синій контур) і реальне місце котлована під громадський туалет між собою не співпадають

Разведочный шурф (синий контур) и реальное место разбивки котлована под общественный туалет (которые между собой не совпадают)

Науковець стверджує, що - незважачи на наявність дозвільних документів - археологічні дослідження на території, яка залита бетоном під громадський туалет, були проведені неякісно. А на території, залитій бетоном під адміністративну споруду, вони не проводилися взагалі - хоча ще у XVIII-му сторіччі це місце було забудоване.

"Фундамент залитий всього в кількох метрах від Центрального розкопу античної Тіри [давньогрецька колонія VI ст. до н.е. - III cт. н.е. - ІП], головної фортечної брами й середньовічного оборонного рову. - Вірогідно, що якась частина давніх фундаментів тепер недоступна для археологічних досліджень".

 Залитий бетоном фундамент адміністративної споруди

 

Як відомо, в лютому 2011 року Одеська обласна рада створила комунальне підприємство "Фортеця", яке мало відповідати за утримання пам'ятки - бо доти кошти, отримані від туризму, використовувалися неефективно.

Білгород-Дністровська фортеця (Аккерманська фортеця) - середньовічна фортеця в місті Білгород-Дністровський (Одеська область). Є найбільшою фортецею на території Україні.

Історико-архітектурна пам'ятка XIII-XV ст. Побудована на місці античного міста Тіра. З півночі омивається водами Дністровського лиману. Загальна довжина стін фортеці - понад два кілометри. 

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.