Спецпроект

Білгород-Дністровську фортецю нищать комунальники? ФОТО

Будівельні роботи, ініційовані на території Білгород-Дністровської фортеці комунальним підприємством "Фортеця", завдають прямої шкоди збереженню унікальної архітектурної пам'ятки Одеської області.

Про це у статті для "УП.Життя" пише провідний дослідник Білгород-Дністровської фортеці, кандидат історичних наук Андрій Красножон.

За словами науковця, комунальники знищують археологічний шар, заливаючи бетоном фундаменти під громадський туалет і адміністративну будівлю на території фортеці.

"Навіщо зводити бетонний новобуд прямо біля головного входу в фортецю, присунувши його впритул до Кілійських воріт, споруджених у 1476 р. молдавським господарем Стефаном Великим? - заявив Красножон. - В часи Стефана при в'їзді у фортецю... відкривався вид на храм. Тепер туристам пропонується розглядати клозет".

Розташування бетонних майданчиків на території фортеці. Фото: Д.Следюк

За словами Красножона, адміністративний будинок для співробітників КП "Фортеця" споруджується з зовнішнього боку фортеці, в 10 м від Кілійських воріт - на залишках середньовічних кварталів, порушуючи історичний вигляд споруди і затуляючи сучасним будинком панораму давніх веж.

"І чому, нарешті, майданчики під зазначені споруди залили бетоном, який залишиться тут навічно, перекривши потужним пластом археологічні залишки середньовічного Білгорода? - запитує історик.

Розвідувальний археологічний шурф (синій контур) і реальне місце котлована під громадський туалет між собою не співпадають

Разведочный шурф (синий контур) и реальное место разбивки котлована под общественный туалет (которые между собой не совпадают)

Науковець стверджує, що - незважачи на наявність дозвільних документів - археологічні дослідження на території, яка залита бетоном під громадський туалет, були проведені неякісно. А на території, залитій бетоном під адміністративну споруду, вони не проводилися взагалі - хоча ще у XVIII-му сторіччі це місце було забудоване.

"Фундамент залитий всього в кількох метрах від Центрального розкопу античної Тіри [давньогрецька колонія VI ст. до н.е. - III cт. н.е. - ІП], головної фортечної брами й середньовічного оборонного рову. - Вірогідно, що якась частина давніх фундаментів тепер недоступна для археологічних досліджень".

 Залитий бетоном фундамент адміністративної споруди

 

Як відомо, в лютому 2011 року Одеська обласна рада створила комунальне підприємство "Фортеця", яке мало відповідати за утримання пам'ятки - бо доти кошти, отримані від туризму, використовувалися неефективно.

Білгород-Дністровська фортеця (Аккерманська фортеця) - середньовічна фортеця в місті Білгород-Дністровський (Одеська область). Є найбільшою фортецею на території Україні.

Історико-архітектурна пам'ятка XIII-XV ст. Побудована на місці античного міста Тіра. З півночі омивається водами Дністровського лиману. Загальна довжина стін фортеці - понад два кілометри. 

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.