АЗАРОВ ДО ТАТАР: "НЕ НАЗИВАЙТЕ СЕБЕ ДЕПОРТОВАНИМИ"

Прем'єр Микола Азаров у ході своєї поїздки до Сімферополя попросив кримських татар більше не називати себе депортованими.

 

Про це повідомляють "Коментарі".

Таке прохання від прем'єра прозвучало у відповідь на запитання від депутата Верховної Ради Криму з числа кримських татар Лентуна Безазієва, який запитав про збільшення в майбутньому році обсягів фінансування на програму з облаштування депортованих в Криму.

"Давайте ви себе не будете називати депортованими, - кинув Азаров у відповідь депутату і зірвав шквал овацій у залі, а потім продовжив. - Ви вже влилися в наш народ, у наше населення, стали невід'ємною його частиною".

При цьому прем'єр став запевняти в тому, що президент як ніхто інший вирішував проблеми депортованих раніше і продовжує це робити.

"Є проблеми, треба їх вирішувати? Треба вирішувати, - сказав чиновник. - Ви чудово знаєте, що президент Янукович, якраз ці проблеми вирішував і вирішуватиме. Домовилися?".

Читайте також:

Депортація кримських татар: як відбувалася і які наслідки

Постанова про виселення татар і перетворення Криму на область Росії. ДОКУМЕНТИ

Історик Гульнара Бекірова: "Групу СБУ з дослідження депортації розформовано"

 

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.