АЗАРОВ ДО ТАТАР: "НЕ НАЗИВАЙТЕ СЕБЕ ДЕПОРТОВАНИМИ"

Прем'єр Микола Азаров у ході своєї поїздки до Сімферополя попросив кримських татар більше не називати себе депортованими.

 

Про це повідомляють "Коментарі".

Таке прохання від прем'єра прозвучало у відповідь на запитання від депутата Верховної Ради Криму з числа кримських татар Лентуна Безазієва, який запитав про збільшення в майбутньому році обсягів фінансування на програму з облаштування депортованих в Криму.

"Давайте ви себе не будете називати депортованими, - кинув Азаров у відповідь депутату і зірвав шквал овацій у залі, а потім продовжив. - Ви вже влилися в наш народ, у наше населення, стали невід'ємною його частиною".

При цьому прем'єр став запевняти в тому, що президент як ніхто інший вирішував проблеми депортованих раніше і продовжує це робити.

"Є проблеми, треба їх вирішувати? Треба вирішувати, - сказав чиновник. - Ви чудово знаєте, що президент Янукович, якраз ці проблеми вирішував і вирішуватиме. Домовилися?".

Читайте також:

Депортація кримських татар: як відбувалася і які наслідки

Постанова про виселення татар і перетворення Криму на область Росії. ДОКУМЕНТИ

Історик Гульнара Бекірова: "Групу СБУ з дослідження депортації розформовано"

 

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.