Спецпроект

Пітер Грінуей націлився на музей Булгакова

Британський режисер Пітер Грінуей заявив про те, що хоче внести посильний внесок у реконструкцію московського музею письменника Михайла Булгакова, який розташований в особняку на Великій Садовій.

Про це пише Галёрка

 

Будинок, в якому проживав письменник, довгий час був культовим місцем для шанувальників творчості Булгакова. Шанувальники розписали під'їзд картинами з сюжетами з роману "Майстер і Маргарита", а сама квартира перетворилася на неофіційний музей.

У 2000 році в будівлі був проведений косметичний ремонт, після чого музей отримав офіційний статус. Але квартира, в якій він розташовується, потребує реставрації, щоб відповідати рівню міжнародного культурного закладу.

Режисер Пітер Грінуей, натхненний творчістю Булгакова, вирішив взяти участь у реставрації музею. Разом з дизайнером Мауріціо Моріні і архітектором Габріеле Філіппіні він готовий попрацювати не тільки над простором квартири, забезпечивши його всілякими спецефектами, але й впорядкувати прилеглу територію.

Проект передбачає створення парку-музею, вхід на територію якого буде охороняти система контролю доступу. Пояснюється це тим, що у парку буде використовуватися дороге обладнання, яке забезпечує 3D-ефекти.

У самій же квартирі будуть виставлені не тільки особисті речі Михайла Булгакова, але й оригінали рукописів, які оцінюються в сотні тисяч доларів.

 

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.