Спецпроект

Пітер Грінуей націлився на музей Булгакова

Британський режисер Пітер Грінуей заявив про те, що хоче внести посильний внесок у реконструкцію московського музею письменника Михайла Булгакова, який розташований в особняку на Великій Садовій.

Про це пише Галёрка

 

Будинок, в якому проживав письменник, довгий час був культовим місцем для шанувальників творчості Булгакова. Шанувальники розписали під'їзд картинами з сюжетами з роману "Майстер і Маргарита", а сама квартира перетворилася на неофіційний музей.

У 2000 році в будівлі був проведений косметичний ремонт, після чого музей отримав офіційний статус. Але квартира, в якій він розташовується, потребує реставрації, щоб відповідати рівню міжнародного культурного закладу.

Режисер Пітер Грінуей, натхненний творчістю Булгакова, вирішив взяти участь у реставрації музею. Разом з дизайнером Мауріціо Моріні і архітектором Габріеле Філіппіні він готовий попрацювати не тільки над простором квартири, забезпечивши його всілякими спецефектами, але й впорядкувати прилеглу територію.

Проект передбачає створення парку-музею, вхід на територію якого буде охороняти система контролю доступу. Пояснюється це тим, що у парку буде використовуватися дороге обладнання, яке забезпечує 3D-ефекти.

У самій же квартирі будуть виставлені не тільки особисті речі Михайла Булгакова, але й оригінали рукописів, які оцінюються в сотні тисяч доларів.

 

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.