Спецпроект

Пограбування Роттердамського музею не було схоже на "11 друзів Оушена"

В Роттердамському музеї, звідки вкрали 7 цінних картин, проаналізували, як саме це сталося і обіцяють вжити нових заходів безпеки на майбутнє.

Про це пише Day

У голлівудських фільмах крадіжки такого масштабу зазвичай мають ретельний план, з використанням високотехнологічного обладнання. Але злодії, які вивезли сім картин Пікассо, Матісса і Моне вартістю мільйони доларів з галереї в Роттердамі діяли менш гламурними методами. Вони покладались на швидкість і брутальну силу. Іншими словами, крадіжка з виставки авангардного мистецтва Kunsthal не була схожа на фільм «11 друзів Оушена».

Голландська поліція заявила в середу, що у них немає підозрюваних у цій справі.

Критику безпеки в музеї, його директор, Емілі Ансенк, відкидає. Виступаючи на прес-конференції у вівторок ввечері, вона охарактеризувала систему безпеки Kunsthal як "сучасну" і зазначила, що страхові компанії погодилися застрахувати його.

За словами експертів, структура та розташування музею, який був розроблений відомим голландським архітектором Ремом Колхас, могли заохотити злочинців.

Галерея знаходиться по великій дорозі, що веде до кільцевої, звідти легко можна потрапити на шосе, що рухається в трьох напрямках. Скляні стіни музею дають прекрасну можливість бачити територію, де розташовані цінні картини. 

І хоча поліція відмовляється повідомляти подробиці, фахівці вже чітко знають, як саме все сталося. Злом стався в близько 3 години ранку у вівторок.

Крадії використали аварійний вихід позаду будівлі. Вихід веде безпосередньо до основної виставкової зали. Там зловмисники швидко і грубо зірвали декілька найцінніших картин і побігли до виходу. Відбитки шин автомобілю крадіїв все ще можна побачити в траві позаду будівлі. 

Правоохоронці були на місці після спрацювання сигналізації протягом п'яти хвилин, але злодіям цього часу вистачило.

Фахівці з безпеки нарікають, що музей міг би хоча б ускладнити виїзд від виходу з будівлі. Поставити паркан, зробити якийсь бар'єр тощо. Прес-секретар музею, до речі, вже підтвердила, що вони прислухались до порад і поставили кам'яні перешкоди біля "чорного" виходу.  

Перелік вкрадених робіт вражає. Сім картин - "Голова Арлекіна" Пабло Пікассо, "Міст Ватерлоо" і "Міст Чарінг-Кросс" Клода Моне, "Дівчинка, що читає" Анрі Матісса, "Жінка перед відкритим вікном" Поля Гогена , "Автопортрет" Мейєра де Хаана і "Жінка із заплющеними очима" Люсьєна Фрейда.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.