Спецпроект

Курінь Леніна "тулиться" всього на 2,2 га - комуністи обурені. ФОТО

Депутати Законодавчого Зібрання Петербурга поскаржилися губернатору міста, Георгію Полтавченко, на Росілісгосп. Організація скоротила територію музею «Курінь Леніна» за рахунок декількох гектарів лісів. Фракція КПРФ офіційно звернулась до губерантора з проханням втрутитися.

Про це пише gazeta.spb.ru

Заява депутатів ґрунтується на тому, що музей є об'єктом культурної спадщини федерального значення, що виключає самовільну зміну меж та зменшення території, зокрема, Рослісгоспом. 

Раніше земельну ділянку навколо куріня площею 8,3 га було вилучено із складу лісів, тож Рослісгосп, наполягають комуністи, не мав права розпоряджатися цими землями. Наразі ж, після скорочення, музею залишилось тільки 2,2 га. 

У зв'язку з цим депутати питають Полтавченко, чи не вважає він за доцільне особисто розібратися в ситуації і дати вказівку сформувати земельну ділянку, що належить музею, в історичних кордонах.

Пам'ятник «Курінь», архітектор А. І. Гегелло відкритий 15 липня 1928 року 

"Курінь Леніна" - музейний комплекс у Розливі, присвячений подіям літа 1917 року, коли В. І. Ленін був змушений ховатися від переслідувань Тимчасового уряду. 

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.