Спецпроект

Крейсер "Аврора" залишився музеєм без матросів

Крейсер "Аврора", з пострілу якого почалася Жовтнева революція 1917 року в Російській республіці, покинули матроси. На борту корабля залишилися тільки цивільні службовці.

Про це повідомляє Інтерфакс.

Військовий екіпаж мав бути розформований ще 1 серпня, проте тоді цього не сталося.

В кінці червня Законодавчі збори Петербурга звернулося до Верховного головнокомандуючого РФ Володимира Путіна з проханням повернути на крейсер "Аврора" бойовий екіпаж, скорочений у 2010 році.

Ветерани ВМФ Росії попросили зберегти у складі Військово-морського флоту РФ легендарний крейсер хоча б в якості допоміжного судна. У листі на адресу губернатора Петербурга Георгія Полтавченко зазначалося, що такий статус - "цілком реальний економічно і юридично обгрунтований проект зі збереження крейсера".

В кінці липня головнокомандуючий ВМФ віце-адмірал Віктор Чирков заявив, що крейсер "Аврора" буде як і раніше перебувати у складі музею ВМФ. "Аврора" знаходиться в складі Центрального музею ВМФ, і жодних інших рішень по ній прийматися не буде", - сказав Чирков.

Вечір п'ятниці. Останні години перед Чорнобилем

«Я маю кілька питань, багато питань», — пролунав схвильований голос Трегуба. «Це не телефонна розмова. Без мене не починайте», — коротко відповів Дятлов. Ще через деякий час наче нізвідки зателефонував начальник Дятлова, сам Микола Фомін — він також наказав Трегубу не починати без Дятлова. Зміна нарешті була готова приступити до зупинки реактора. Ураховуючи, що це випробування мало зайняти трохи менше ніж дві години, Трегуб розраховував завершити все до кінця своєї зміни, тобто до півночі 25 квітня. Вони мали поквапитися. Та де ж був Дятлов?

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.