Спецпроект

Крейсер "Аврора" залишився музеєм без матросів

Крейсер "Аврора", з пострілу якого почалася Жовтнева революція 1917 року в Російській республіці, покинули матроси. На борту корабля залишилися тільки цивільні службовці.

Про це повідомляє Інтерфакс.

Військовий екіпаж мав бути розформований ще 1 серпня, проте тоді цього не сталося.

В кінці червня Законодавчі збори Петербурга звернулося до Верховного головнокомандуючого РФ Володимира Путіна з проханням повернути на крейсер "Аврора" бойовий екіпаж, скорочений у 2010 році.

Ветерани ВМФ Росії попросили зберегти у складі Військово-морського флоту РФ легендарний крейсер хоча б в якості допоміжного судна. У листі на адресу губернатора Петербурга Георгія Полтавченко зазначалося, що такий статус - "цілком реальний економічно і юридично обгрунтований проект зі збереження крейсера".

В кінці липня головнокомандуючий ВМФ віце-адмірал Віктор Чирков заявив, що крейсер "Аврора" буде як і раніше перебувати у складі музею ВМФ. "Аврора" знаходиться в складі Центрального музею ВМФ, і жодних інших рішень по ній прийматися не буде", - сказав Чирков.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.