В Києві вшанують 70-річчя УПА

З нагоди 70-річчя УПА в Києві відбудеться урочистий вечір і відкриється виставка.

 

В Києві відбудеться урочистий вечір "Українській Повстанській Армії – 70: знаємо, пам’ятаємо, шануємо". Захід приурочено до 70-річчя створення УПА.

Час і місце: 14 жовтня, неділя о 14.00-16.00. Київський міський Будинок вчителя (вул. Володимирська, 57).

Участь у заході візьмуть: заступник голови Всеукраїнського братства ОУН-УПА, член Світового Ювілейного Комітету з відзначення 70-річчя УПА Орест Васкул; історик, голова Вченої ради Центру досліджень визвольного руху Володимир В’ятрович; кобзар, бандурист, лірник Тарас Компаніченко та музичний гурт "Хорея козацька"; ветеран Української Повстанської Армії та один із учасників Норильського повстання 1953-го року Степан Семенюк та інші.

Також у Києві буде відкрито виставку "Сила волі. Провідники визвольного руху".

Виставка є розповіддю про долі лідерів на тлі історичної доби, містить чимало світлин та архівних документів, багато з яких представлені вперше.

Авторами є історики Центру досліджень визвольного руху та Національного музею-меморіалу "Тюрма на Лонцького" Володимир В’ятрович, Руслан Забілий, Ігор Дерев’яний, Андрій Шевців та Василь Стефанів.

Час і місце: 16 жовтня, вівторок о 12-00. Національний музей Тараса Шевченка (м. Київ, бул. Тараса Шевченка, 12).

Участь у відкритті виставки візьмуть ветерани українських національно-визвольних змагань, відомі історики та митці, представники політичних та громадських організацій.

Виставка буде експонуватись в Національному музеї Тараса Шевченка до 4 листопада 2012 року.

 

Теми

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.