Спецпроект

АНОНС: розмова про УПА "Непрості питання"

B Українському католицькому університеті до 70-ї річниці від Дня створення Української повстанської армії відбудеться розмова "УПА: непрості питання".

 

Захід проводитиметься в рамках проекту "Історичні діалоги", спільно з Кафедрою нової та новітньої історії України УКУ.

Час і місце: 9 жовтня о 16:15. Львів, вул. Свєнціцького, 17, УКУ, конференц-зал, 4 поверх.

У розмові братимуть участь:

Микола Посівнич – директор благодійного фонду "Літопис УПА";

Олександр Зайцев – завідувач і доцент Кафедри нової та новітньої історії України УКУ;

Ярослав Грицак – професор УКУ, директор Інституту історичних досліджень Львівського національного університету імені Івана Франка;

Ярослав Сватко – публіцист, головний редактор тижневику "Шлях перемоги" 1992-1996 рр.;

Модератор заходу – Михайло Галущак, координатор проекту "Історичні діалоги".

Якщо істина народжується з дискусії, то дискусія розпочинається із непростих запитань. Таких в історії Української повстанської армії чимало. Наша розмова дасть відповіді на декілька з них:

- Варто чи не варто було "згинути у боротьбі" за Українську Державу? Питання спротиву та колаборації…

- Чи коректно було піднімати гасло "Україна для українців" у відношенні до національних меншин?

- Волинська трагедія: прагнення реваншу?

- Як поставитись до теперішнього встановлення пам’ятників Степану Бандері?

 

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.