Спецпроект

В Одеській опері готуються відкрити музей. ФОТО

В Одеському театрі опери та балету готують прем'єру музею. 2 жовтня тут вперше відкриються двері музейної експозиції історії театру.

Про це пише Таймер.

Всього понад 300 експонатів. Їх збирали в краєзнавчому та літературному музеях, в обласному архіві та бібліотеці імені Горького, в самому театрі і майстернях театрального училища, а також у колекціонерів і зірок Одеської опери.

Найстаріший експонат витягли в кінці 90-х років з-під "французького фойє". Під час реставрації театру виявили ящик, в якому знаходився хліб, пляшка з вином і табличка - про те, що це заставна Оперного театру.

Всього ж, за словами творців, з XIX століття до нас дійшло експонатів 20, причому, в основному це фотографії, відтворені з газет того часу.

Експонат майбутнього музею

Особливе місце в експозиції займають особисті талісмани зірок, які виступали на одеській сцені. Наприклад, дерев'яний медальйон Навроцького, автограф легендарного оперного соліста Леоніда Собінова, диригентські палички легендарних керівників театрального оркестру різних часів та багато іншого. Афіші, буклети, фотографії, вирізки.

Саме унікальних чорно-білих фотографій найбільше в експозиції: про роки постановок в окупації, про виїзні виступи бригад на фронті, про сучасних кумирів класичної опери та балету.

Костюми зірок театру

Організатори обіцяють доповнювати експозицію тематичними добірками.

Одеський національний академічний театр опери та балету — один із найдавніших оперних театрів України.

Відкриття першої споруди театру відбулося в 1810 році. Сучасна будівля зведена в 1887 році архітекторами Ф. Фельнером і Г. Гельмером у стилі віденського бароко. Повну реставрацію будівлі театру завершили 2007 року.

У театрі диригували композитори П.І.Чайковський, М.А.Римський-Корсаков, С.В.Рахманінов, співали великі Енріко Карузо, Федір Шаляпін, Соломія Крушельницька, Антоніна Нєжданова, Леонід Собінов, танцювали Ганна Павлова й Айседора Дункан.

Година папуги. Велике кохання Зоф’ї Бартницької

Через 70 років пані Бартницька пригадувала останні чутки, які долинали про долю її чоловіка з СРСР, з самого сходу України: «Брат чоловіка, колись там — не знаю, коли — контактував з якимись військовими чинами. Йому сказали: «Його нема серед живих. Тільки не можна про це говорити». Колишній агроном, поручик резерву Зиґмунт Бартницький зник. Про те, що з ним трапилось, не можна було говорити 50 років.

Не товариш. Фантастичні вибори великого 1990 року

Моментально з бридливістю повертаю посвідчення: «Заберіть це! Я їм не товариш! Я член Української Республіканської партії». І – о, диво! – для мене, єдиного із 450 депутатів, було виготовлено посвідчення без слова "товариш"!

Степан Скрипник. Хорунжий Армії УНР, депутат, патріарх

У 1940–1980-х роках резидентури кдб срср у Канаді і США широко практикували оперативні заходи з компрометації через так звану прогресивну пресу визначних українських діячів, які активно боролися за духовне і національне відродження. Одна з таких операцій була спрямована проти тодішнього митрополита Української православної церкви Канади, а невдовзі – УПЦ США, у майбутньому – Святішого Патріарха Київського і всієї Руси-України Мстислава.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР