Спецпроект

В Пирогово оселяться гігантські писанки

На території Національного музею народної архітектури та побуту України 29 вересня о 12:00 відбудеться урочисте відкриття експозиції 24-х писанок зі всіх областей країни.

Про це пише Ліга-новини.

Нова композиція "Сад писанок" розміститься на лузі між експозиціями "Полісся" та "Поділля".

Під час відкриття "Саду писанок" гостей музею чекає зустріч з народними майстрами, які займалися розписом цих арт-об'єктів, майстер-класи з розпису яєць, святковий концерт і солодкий ярмарок "Шоколадна країна", на якій пригощатимуть своєю продукцією відомі фабрики України.

Писанки, які отримали прописку в Пирогово, кияни вже мали змогу бачити на День Незалежності, на Майдані, під час "Параду вишиванок-2012".

Теми

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.