Азаров на виставці про 1812 рік запросив Росію святкувати ювілей Шевченка

Прем'єр-міністр Микола Азаров відкрив у Національному Києво-Печерському історико-культурному заповіднику виставку "Україна у війні 1812 року", присвячену 200-річчю війни 1812 року.

Про це повідомляє ForUm.

"Ми всі стежили за тим, як Росія відзначала річницю Бородинської битви, - заявив чиновник. - Просимо передати російським друзям, колегам, що ця дата в Україні також відзначилася поряд з іншими знаковими подіями.

Він також повідомив, що керівник Росархіву передав в Україну копію архівних документів, які висвітлюють петербурзький період життя і творчості Тараса Шевченка.

За словами Азарова, ці документи будуть направлені в Міністерство культури України і найближчим часом будуть виставлені окремою експозицією.

"У 2014 році ми будемо відзначати 200-річний ювілей Тараса Шевченка, - сказав прем'єр. - Ми пропонуємо нашим російським друзям відзначити його разом, оскільки доля цього генія українського народу тісно переплітається з Росією".

Як відомо, у квітні цього року у Львові презентували альманах, присвячений українцям-союзникам Наполеона в поході 1812 року.

У жовтні минулого року на Сумщині відкрили пам'ятник солдатам Охтирського гусарського полку, який відзначився у війні з Наполеоном. 

Про українського героя війни 1812 року Івана Паскевича читайте в розділі "Тексти"

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.