Спецпроект

Харківський університет Каразіна покаже кішку в намисті

В Харківському національному університеті імені Каразіна запланували відкрити два музеї. Музей науки та археологічний музей.

Про це пише Городской дозор

 

За словами ректора університету, Віля Бакірова, в Північному корпусі хочуть створити музей Науки. Це буде цілий комплекс, в якому будуть не тільки статичні предмети. Тут відвідувачі зможуть спостерігати різні хімічні і фізичні процеси, наукові експерименти тощо.

Музей археології Слобожанщини хочуть створити в головному корпусі.

За двісті років історії університету було зібрано безліч експонатів. З них є можливість створити повноцінний музей. Серед цікавих експонатів ректор згадав про скелет кішки, на якій висіло намисто, коли її розкопали.

Харківський національний музей імені Каразіна заснований у листопаді 1804 року з ініціативи видатного просвітника В. Н. Каразіна. Другий за віком (після Львівського університету) університет сучасної України. У складі університету сьогодні 20 факультетів, низка наукових та науково-дослідних установ, 127 кафедр, навчається понад 15 000 студентів, аспірантів і докторантів.

Нещодавно університет підписав угоду з "Wikimedia", після чого студенти й аспіранти університету мають писати статті до україномовної Вікіпедії замість рефератів.

 

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.