Спецпроект

Харківський університет Каразіна покаже кішку в намисті

В Харківському національному університеті імені Каразіна запланували відкрити два музеї. Музей науки та археологічний музей.

Про це пише Городской дозор

 

За словами ректора університету, Віля Бакірова, в Північному корпусі хочуть створити музей Науки. Це буде цілий комплекс, в якому будуть не тільки статичні предмети. Тут відвідувачі зможуть спостерігати різні хімічні і фізичні процеси, наукові експерименти тощо.

Музей археології Слобожанщини хочуть створити в головному корпусі.

За двісті років історії університету було зібрано безліч експонатів. З них є можливість створити повноцінний музей. Серед цікавих експонатів ректор згадав про скелет кішки, на якій висіло намисто, коли її розкопали.

Харківський національний музей імені Каразіна заснований у листопаді 1804 року з ініціативи видатного просвітника В. Н. Каразіна. Другий за віком (після Львівського університету) університет сучасної України. У складі університету сьогодні 20 факультетів, низка наукових та науково-дослідних установ, 127 кафедр, навчається понад 15 000 студентів, аспірантів і докторантів.

Нещодавно університет підписав угоду з "Wikimedia", після чого студенти й аспіранти університету мають писати статті до україномовної Вікіпедії замість рефератів.

 

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.