У Києві відкрили пам'ятник польському поету Словацькому. ФОТО

У Києві відбулося відкриття пам'ятника польському поетові Юліушу Словацькому. Пам'ятник встановлено поряд з Миколаївським костелом на вулиці Велика Васильківська.

Домовленість між Польщею та Україною встановити в Києві пам’ятник Юліушу Словацькому, а у Варшаві — пам’ятник Тарасу Шевченку була досягнута ще 10 років тому, повідомляє DT.ua.

Aвтор пам'ятника Словацькому — польський скульптор Станіслав Радванський. Архітектор — Андрій Даниленко (Україна). У відкритті пам'ятника взяв участь міністр культури і національної спадщини Польщі Богдан Здроєвський.

Фото: shukach.com

Скульптура Юліуша Словацького була виготовлена в Польщі ​​і перевезена до Києва з нагоди святкування 200-річчя з дня народження поета в 2009 році.

До 2012 року пам'ятник зберігався на території Київського творчо-виробничого комбінату "Художник" (того самого, де вже кілька років вкривається пилом так і не встановлений у Полтаві пам'ятник Мазепі, виготовлений на пожертви громадян).

Для встановлення пам'ятника Київська міська державна адміністрація виділила ділянку поруч з костелом Св. Миколая.

У 2002 році між Україною та Республікою Польща була досягнута домовленість на паритетних умовах встановити в Києві пам'ятник Юліушу Словацькому, у Варшаві — пам'ятник Тарасу Шевченку.

У 2003 році пам'ятник Тарасу Шевченку у Варшаві встановлено за кошти України. Фінансування робіт з благоустрою території навколо пам'ятника взяла на себе адміністрація міста Варшави.

Пам'ятник Шевченку на варшавськім Мокотові. Цитати під скульптурою - уривок із вірша "До поляків": "Подай же руку козакові..." і "Podaj że rękę, bracie-Lasze..."

Київська державна адміністрація запропонувала таким же чином вирішити питання про спорудження пам'ятника Юліушу Словацькому в Києві.

Юліуш Словацький народився 1809 року в Кременці (нині Тернопільська область). Помер у 1849-му в Парижі. Поет і драматург, разом із Адамом Міцеквичем зараховується до найбільших польських поетів епохи романтизму.

Вірші Словацького в перекладі Миколи Бажана читайте тут

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.